Чому Бельгія блокує передачу Україні заморожених коштів РФ і як їй допомагає Трамп

18 грудня розпочнеться засідання Європейської ради – саміт лідерів ЄС. Президент Євроради Антоніу Кошта вже сказав, що очільники держав Євросоюзу не вийдуть з кімнати, поки не домовляться про джерела фінансування України в наступні два роки.

Та якщо він дійсно налаштований тримати європейських лідерів "до переможного" – то їхня вимушена "ізоляція" може затягнутися.

Проте європейці зіткнулися зі впертим опором уряду Бельгії, наразі не знайшовши аргументів ані на його подолання, ані на досягнення компромісу. 

Про те, чому Бельгія відповідає відмовами на пропозиції Єврокомісії, а головне – на що варто очікувати у результаті, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" у Брюсселі Тетяни Висоцької ЄС шукає гроші для Києва. Чому Бельгія "блокує" фінансування України за рахунок активів РФ. Далі – стислий її виклад.

Згідно з оцінкою Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду (МВФ), у 2026-2027 роках бюджет України потребуватиме 135,7 млрд євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 млрд – військові потреби.

Євросоюз бере на себе забезпечення фінансових потреб України у 2026-27 роках.

Таке рішення було ухвалене 23 жовтня на засіданні Європейської ради. Проте, приймаючи це рішення, найбільші держави ЄС розраховували, що на ці потреби будуть спрямовані кошти з заморожених у Євросоюзі активів РФ.

Цю тезу навіть хотіли зафіксувати у висновках жовтневої Євроради, але не змогли, через опір Бельгії.

Головною стратегією Єврокомісії, яку вона не приховувала, було залучення коштів за рахунок так званих "репараційних позик".

Де-факто Єврокомісія запропонувала використати біля 180 млрд євро російських заморожених активів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear: передати Україні 140 млрд євро, ще близько 40 млрд використати на погашення кредиту ERA, який надається Україні державами G7 під гарантії майбутніх надзвичайних доходів від заморожених російських активів (плюс ще близько 10 млрд євро наразі вкладені під зобов’язання, але будуть доступними за рік).

Єврокомісія зауважує: "репараційна позика" буде погашена Україною лише тоді, коли вона отримає репарації від Росії за завдані війною збитки.

"Щоб ЄС завжди мав змогу погасити заборгованість (якщо будуть відповідні судові рішення на користь Росії) без отримання будь-яких зустрічних платежів від України, держави-члени за планом Єврокомісії мають надати юридично обов'язкові, безумовні, безвідкличні та негайні гарантії, засновані на валовому національному доході кожної держави", – йдеться в options paper президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Але план Єврокомісії не деталізує, як саме гарантії мають надаватися.

Інша проблема – якщо санкції проти РФ не будуть поновлені, Москва зможе вимагати повернення своїх активів. Щоб зняти цей ризик, Єврокомісія намагається "заморозити" російські активи окремо від санкційних пакетів.

На початку грудня Єврокомісія навіть знизила обсяг планованої допомоги Україні – зі 140 до 90 млрд євро у 2026-27 роках. Але того ж дня, ще до оголошення нової пропозиції Урсулою фон дер Ляєн, міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що ця пропозиція є категорично неприйнятною.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вважає, що запропонована Єврокомісією схема виглядає як "незаконна конфіскація", незважаючи на аргументи фон дер Ляєн.

Існуючу проблему додатково ускладнює позиція США.

Президент США Дональд Трамп розглядає російські активи як частину своїх пропозицій щодо укладення мирних домовленостей з Москвою і пропонує використовувати їх для фінансування післявоєнних інвестицій під керівництвом США.

Більш того, за деякими даними, США прямо закликають деяких членів ЄС не підтримувати пропозицію фон дер Ляєн про росактиви.

Серед альтернатив – добровільна безвідплатна підтримка, що фінансується державами-членами на двосторонній основі.

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької ЄС шукає гроші для Києва. Чому Бельгія "блокує" фінансування України за рахунок активів РФ.