Як у Гаазі зробили крок до репарацій для українців та як подолали вето Угорщини

У вівторок, 16 грудня, світ трохи наблизився до моменту показового, публічного покарання держави-агресора за її злочини проти України.

Йдеться про заснування комісії, яка виноситиме юридично зобов'язуючі рішення про розмір репарацій, чи то компенсацій, які зможуть отримати усі постраждалі українці, а також українські бізнеси та українська держава. 

Конвенцію про заснування такої комісії вже у перший день – на зустрічі у Гаазі – підписала рекордна кількість держав, кажуть у Раді Європи, під парасолькою якої створений новий інструмент. 

Але попереду ще щонайменше половина дороги, і ця половина є найскладнішою, визнають навіть оптимісти. Втім, у Гаазі чітко звучала думка, що покарання Росії має бути за будь-яких обставин. Бо в іншому разі нова російська (і не лише) агресія буде неминучою.

Докладніше про комісію з призначення репарацій і які несподіванки Україні принесла церемонія підписання конвенції, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Гааги) Гаага стала на крок ближчою. Як США та Орбан не стали зупиняти "антиросійську" комісію. Далі – стислий її виклад. 

По-суті, у Гаазі завершився ще один етап на шляху, який Україна прокладає разом із Радою Європи, створюючи нові міжнародні інструменти за допомогою цієї органіцізії. 

Мета – накласти на Росію фінансове покарання за ті збитки, які вона завдала Україні під час повномасштабної війни. 

Основу процесу поклало рішення ще осені 2022-го року, коли Україна за підтримки тоді ще дружньої до нас адміністрації США зібрала голоси майже 100 держав – а це дійсно багато – на підтримку резолюції ГА ООН про відповідальність Росії.

Далі процес пішов – повільно, крок за кроком.

Першим етапом стало створення у Гаазі міжнародного реєстру, у якому українці через "Дію" можуть лишати претензії до агресора (до слова, ми підготували також статтю-інструкцію про те, як подати заяву до Реєстру збитків від війни).

Той механізм, який створили у Гаазі 16 грудня, робить наступний крок – він визначатиме суму компенсації для конкретної людини як покарання російської держави за її дії.

Після цього питання виплати репарацій перетвориться з "якщо" на "коли".

У Гаазі міжнародну конвенцію, що засновує цей механізм, урочисто підписали 34 держави, плюс Євросоюз як інституція.

Ще 10 держав – підписали "заключний акт" конференції. Тобто вони дають політичну обіцянку підписати конвенцію, але ще не завершили внутрішньодержавні процедури для цього.

Попереду боротьба за запуск репараційної комісії. Адже договір мало підписати, його треба ратифікувати, і зробити це якнайшвидше. Лише після того, як це зроблять 25 держав – процес запуститься. Але для реальної міжнародної легітимності треба мати більше.

А далі буде найскладніше – знайти гроші на виплати, знайти як вилучити їх у Росії. Саме це визначить, коли саме українці зможуть отримати призначені їм репарації.

Церемонія підписання конвенції принесла Україні кілька несподіванок.

До Гааги приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі, яка виголосила полум'яну промову про підтримку українського народу. Країна також підписала "антиросійську" конвенцію.

Та ще цікавіша історія розгорнулася навколо Угорщини. Як відомо, у ЄС усі зовнішньополітичні рішення ухвалюються лише одностайно.

Угорщина, яка очікувано не долучилася до конвенції, 9 грудня свідомо дала зелене світло для підпису ЄС під конвенцією. Про деталі компромісу з угорцями – в повній версії статті. 

Ще більш важливим є ставлення до цього процесу з боку США. Втім, тут невизначеності лишилося набагато більше.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Гаага стала на крок ближчою. Як США та Орбан не стали зупиняти "антиросійську" комісію.