Як прем'єр Грузії вперше перетнувся з Путіним і як це сприйняли у країні

Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе "вирушив туди, де вирішується і планується майбутнє Грузії". Так віцеспікер грузинського парламенту Георгій Вольський прокоментував нещодавню поїздку очільника уряду.

Кобахідзе вирушив до Ашгабата, де відбувся Міжнародний форум миру і довіри, присвячений 30-річчю нейтралітету Туркменістану.

Спільне фото, на якому Кобахідзе позує біля Владіміра Путіна, дало поштовх новим протестам у Грузії.

А разом з тим – підозрам, що все рухається до відновлення дипломатичних відносин із країною, яка окупувала близько 20% Грузії.

Про деталі візиту грузинського прем’єра і те, що він може означати, читайте в статті професора Грузинського технічного університету Амірана Хевцуріані та редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Більше не вороги? Як влада Грузії зробила крок до відновлення відносин з РФ. Далі – стислий її виклад. 

Для початку варто нагадати: абсолютна більшість населення Грузії виступає за євроатлантичну інтеграцію, і конституція недвозначно підтверджує це прагнення.

Утім, це не завадило прем'єру Грузії приїхати на форум, що просуває ідею нейтралітету. На форум у країну, яку ніяк не можна назвати хоч скільки-небудь демократичною. І на який приїхали здебільшого лідери країн, які не є демократіями, або ж де демократичні інституції зазнають постійних атак (єдиним лідером з ЄС, який приїхав до Ашгабата, виявився угорський прем'єр Віктор Орбан).

А водночас уперше після війни 2008 року лідери Грузії та Росії провели особисту зустріч, що викликало неоднозначну реакцію як усередині країни, так і за її межами.

Зокрема, візит викликав "шквал критики" з боку опозиції – чи, радше, тієї її частини, яка ще не перебуває у в'язниці. В опозиції трактують цей крок не просто як шкоду національним інтересам, а й як спробу остаточно повернути країну в сферу російського впливу.

Своєю чергою грузинська влада старанно вдає, що нічого екстраординарного не сталося.

Cпікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі сказав, що "присутність російського президента в Туркменістані важлива, оскільки розмова піде про важливість миру, суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права".

При цьому він не уточнив, чий саме суверенітет і територіальну цілісність планувалося обговорювати з Путіним.

Сама участь у "форумі з нейтралітету" може бути натяком на те, що "Грузинська мрія" серйозно замислюється над цим питанням.

В умовах, коли вже не залишається жодних сумнівів у тому, що якщо "Грузинська мрія" залишиться при владі, всі шанси Грузії на європейську та євроатлантичну інтеграцію будуть зведені нанівець, не виключено, що уряд розгляне ідею "нейтралітету" як альтернативу європейській інтеграції.

Однак цей крок може виявитися досить ризикованим, враховуючи, що більшість грузинського суспільства навіть чути про це не хоче.

Утім, "Грузинська мрія" вже не раз демонструвала готовність іти всупереч суспільній думці. Особливо в ситуації, коли планові парламентські вибори мають відбутися лише в жовтні 2028 року.

Реакція з РФ не забарилася.

"Ми прагнемо стабільних відносин із Грузією. Тбілісі демонструє здоровий прагматизм, тенденцію до багатовекторного підходу в зовнішній політиці. Грузія не приєдналася до антиросійської санкційної коаліції і відмовилася прийняти нав'язані ззовні нерозважливі сценарії відкриття "другого фронту" проти Росії", – заявив директор Четвертого відділу з питань країн СНД у МЗС Росії Михаїл Калугін.

На тлі погіршення відносин з ЄС російський ринок стає ключовим для Грузії.

І схоже, що в РФ, розуміючи це, вже не приховують: час напівзаходів закінчується, і "Грузинській мрії" треба визначатися, в якому геополітичному таборі вона хоче бути.

Докладніше – в матеріалі Амірана Хевцуріані та Юрія Панченка Більше не вороги? Як влада Грузії зробила крок до відновлення відносин з РФ.