Чому ЄС не ризикнув торкнутися активів РФ для кредиту Україні і чому це крок назад

18–19 грудня на саміті Євросоюзу погодили фінансування України на 2026-2027 роки. Очікувалося, що підтримку України забезпечать за допомогою заморожених російських активів – саме такою була ідея Єврокомісії, що отримала назву "репараційна позика". 

Але не так сталося, як гадалося. Україна знову отримає допомогу коштом європейців. 

Про те, чому ЄС не вдалося досягти згоди щодо репараційної позики, у чому полягав її механізм та що стало реальною перепоною, читайте в статті юридичної радниці Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк На захисті коштів Росії. Чому ЄС не погодив "репараційну" допомогу для України. Далі – стислий її виклад. 

Ідея використання російських суверенних активів на потреби України звучить з перших днів повномасштабного вторгнення. Україна від початку закликала до їх повної конфіскації, але ЄС та інші західні партнери впиралися у відсутність законодавчих механізмів, а також апелювали до економічних та правових ризиків.

Проблема конфіскації кремлівських грошей є суто політичною. 

І питання не лише у тому, що у складі ЄС є країни (такі як Угорщина та до певної міри Словаччина), послідовні у проросійській позиції. 

Для деяких інших європейських держав втрата російських суверенних коштів є банально фінансово невигідною. 

Так, найбільший "золотий запас" російських коштів зберігається у бельгійському Euroclear, і хоч він заморожений, все одно приносить дохід – через інвестування цих активів на ринку цінних паперів. А прибуток від використання заморожених активів, згідно з законодавством ЄС, вже не належить Росії. 

Крім того, оскільки ці кошти зберігаються у депозитарії вже тривалий час, поступово настає термін їхнього погашення. А оскільки Росія не може ані забрати ці заморожені активи, ані використати їх іншим чином – поступово кошти опиняються у вільному використанні Euroclear. За оцінками Reuters, наразі Euroclear накопичив близько 176 млрд євро грошових коштів з заморожених російських активів; решта 9 млрд євро, розміщених у депозитарії, звільняться у 2026-27 роках. 

Тож не дивно, що саме Бельгія стала найбільшою опоненткою ідеї конфіскації цих коштів на користь України.

Пропозиція щодо "репараційної позики" передбачала надання Україні грошей саме у вигляді коштів, які оголошували "доходами від заморожених активів" у депозитаріях ЄС.

Тобто – формально не зачіпаючи ні самі російські активи, а ні бюджети держав-членів Євросоюзу. Слід нагадати, що європейські платники податків стомлюються від фінансування України своїм коштом, а політична підтримка нашої держави падає з кожними наступними проведеними виборами.

Репараційна позика справді могла стати прогресом у політиці ЄС щодо заморожених російських активів. Щонайменше тому, що міжнародні партнери України фінансували б наші воєнні потреби не своїми бюджетами, а доходами від заморожених російських активів. 

Тепер перспектива конфіскації самого тіла цих активів виглядає ще більш примарною, ніж раніше.

Але й повертати їх Росії теж явно ніхто не збирається.

А це означає, що обговорення і репараційної позики, і самих цих коштів наразі поставлена на паузу.

Докладніше – в матеріалі Наталії Січевлюк На захисті коштів Росії. Чому ЄС не погодив "репараційну" допомогу для України.