Чи готовий НАТО до реальних кроків для захисту Балтії від РФ
У відповідь на посилення активності Росії вздовж східного флангу НАТО Конгрес США нещодавно схвалив 200 млн доларів безпекової допомоги для Естонії, Латвії та Литви.
Збереження Балтійської ініціативи безпеки США попри попередні спроби Пентагону її ліквідувати підкреслює занепокоєння Конгресу щодо східного кордону НАТО.
Про те, чому самі лише бюджетні асигнування не гарантують стримування і на що слід звернути особливу увагу, пояснює старша наукова співробітниця Atlantic Council Агнія Грігас в колонці Перевірка на рішучість НАТО: чи готовий Альянс захищати Литву та Польщу від нападу РФ. Далі – стислий її виклад.
Авторка колонки нагадує, що у найновішій Стратегії національної оборони США прямо зазначено, що "Росія залишатиметься стійкою, але керованою загрозою для східних членів НАТО в осяжному майбутньому", що покладає більшу відповідальність на європейських союзників.
На її думку, якщо НАТО справді має намір управляти російською загрозою, то має зосередити зусилля там, де стримування є найбільш крихким.
"Небагато регіонів випробують рішучість НАТО сильніше, ніж південь Литви", – попереджає Агнія Грігас.
Мова про вузький сухопутний коридор, що з’єднує Польщу з країнами Балтії. Він отримав назву Сувальський коридор за розташованим неподалік на території Польщі містом Сувалки.
Сувальський коридор – це єдиний сухопутний маршрут НАТО, що з’єднує Польщу з Литвою, Латвією та Естонією. Завширшки приблизно 65 кілометрів, він розташований між сильно мілітаризованою Калінінградською областю Росії та Білоруссю, яка після повномасштабного вторгнення РФ в Україну фактично перетворилася на передову оперативну платформу для російських військ.
"У разі кризи контроль над цим коридором визначатиме, чи зможе НАТО перекинути підкріплення до країн Балтії суходолом, чи ж ці союзники будуть відрізані. Протягом років він посідав чільне місце в плануванні Альянсу саме тому, що поєднує стратегічну важливість із географічною вразливістю", – пише старша наукова співробітниця Atlantic Council.
У зв’язку з ризиками Литва запланувала полігон поблизу Капчяместіса.
Звісно, це рішення викликало внутрішню дискусію, як і очікувано в демократичному суспільстві.
Агнія Грігас підкреслює, що ця напруга між демократичними процедурами та стратегічною нагальністю не є унікальною для Литви, але виклик полягає в тому, щоб відкритість і дискусії не перетворилися на вразливості, якими можуть скористатися противники.
"У цьому контексті визнання з боку союзників може бути не менш важливим, ніж ресурси. Видима залученість НАТО – зокрема, чітке визнання США стратегічного значення цього об’єкта – посилила б стримування, продемонструвала єдність і вписала б проєкт у ширшу рамку Альянсу", – звертає увагу авторка колонки.
На її думку, найбільший ризик на східному фланзі НАТО – це невизначеність, коли політична рішучість союзників здається непевною, а сигнали – неоднозначними.
"Полігон у Капчяместісі – це не просто місцевий навчальний майданчик. Це показник того, чи здатен Альянс перетворити зобов’язання на спроможності та узгодити стратегію з географією ще до того, як криза змусить його діяти", – резюмує старша наукова співробітниця Atlantic Council.
Докладніше – в колонці Агнії Грігас Перевірка на рішучість НАТО: чи готовий Альянс захищати Литву та Польщу від нападу РФ.