Як змінюється ЄС і які наслідки матиме концепція "двох швидкостей"

На початку цього тижня, 16 лютого, в Брюсселі зустрілися міністри фінансів шести держав: Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Нідерландів та Польщі. Вони обговорили створення нового фінансово-інвестиційного механізму, а також проблеми забезпечення держав ЄС критичною сировиною.

Проте важливе й інше – зустріч так званої Є-6 стала ще одним кроком в рамках реалізації концепції "Європи двох швидкостей". Йдеться про спроби обійти традиційне консенсусне ухвалення рішень у Євросоюзі – замість цього пропонується прийняття рішень у малих групах.

Наприклад, такий собі альянс Є-24 ухвалив надання Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро. 

Про нову концепцію і те, які наслідки вона може матиме, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" (з Брюсселя) Тетяни Висоцької Європа двох швидкостей: як нова стратегія вже змінює ЄС і які ризики вона несе. Далі – стислий її виклад. 

Концепція "Європи двох швидкостей" не нова. Про те, що економічно сильні держави ЄС повинні просуватися вперед швидше, не чекаючи реакції слабших союзників – інакше ЄС ризикує остаточно втратити конкурентоспроможність, – європейські лідери час від часу згадували протягом останнього десятиліття.

Нового імпульсу концепція багатошвидкісної Європи отримала останніми роками, коли економіка ЄС почала відчувати безпрецедентно високий тиск на зовнішніх ринках з боку конкурентів, і зокрема, з боку Китаю. 

Ініціативу проявили традиційні "локомотиви" у ЄС – Німеччина та Франція.

28 січня міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль та його французький колега Роланд Лескюр спільно скликали міністрів фінансів Польщі, Іспанії, Італії та Нідерландів на відеоконференцію, щоб створити так званий формат Є-6 за участю шести провідних європейських економік.

На порядку денному "єврошістки" було чотири пункти: оборона, Союз заощаджень та інвестицій, зміцнення євро та забезпечення ЄС критичною сировиною. 

Установча зустріч 28 січня стала предтечею подальших змін та заяв у напрямку "багатошвидкісної Європи". 

Нове дихання концепція багатошвидкісної – бо цих швидкостей вже зараз більше двох – Європи отримала під час неформального засідання лідерів ЄС у бельгійському замку Альден Бізен, куди їх запросив 12 лютого президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Проте, як би Антоніу Кошта не намагався переконати європейських лідерів у тому, що "нова енергія та спільне відчуття невідкладності" призведуть до об’єднання держав ЄС, провідні європейські держави почали відкрито говорити, що хочуть просуватися вперед невеликими групами.

"Важливо, щоб ми діяли швидко і мали дуже конкретні рішення до червня… Щодо певних тем, якщо ми не просунемося вперед у складі 27 країн, ми надамо собі право посилювати співпрацю у вужчому колі, щоб рухатися швидше", – відкрито заявив Макрон.

Натомість прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене попереджає, що пропозиції щодо створення "двошвидкісного" Європейського Союзу можуть підірвати єдність блоку.

Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн відповіла на такі побоювання.

"Перевага, звісно, надається спільному руху вперед усім (27 членам ЄС) разом згуртовано", – заявила президентка Єврокомісії. З іншого боку, за її словами, Європа постала перед певними критичними нагальними викликами, і що вкрай важливо мати можливість реагувати на ці виклики. 

Більше про те, наскільки далеко держави-члени ЄС можуть зайти, маючи різні швидкості, дізнаємося на наступному черговому саміті Європейської ради у березні, який знову у порядку денному має відновлення конкурентоздатності Євросоюзу.

Показово, що цього дня лідери ЄС також можуть обмінятися думками щодо можливості зафіксувати конкретну дату майбутнього вступу України у ЄС в документах в рамках мирного процесу.

То, може, політика "Європи різних швидкостей" наштовхне їх на думку про застосування цієї концепції і до майбутнього розширення ЄС?

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької Європа двох швидкостей: як нова стратегія вже змінює ЄС і які ризики вона несе.