Чому ЄС змушує реформувати систему адвокатури, яку створив Портнов, і що слід змінити

В останньому звіті про розширення Європейська комісія розширила перелік пріоритетних задач, які стоять перед Україною у сфері правосуддя.

Уперше за роки від набуття Україною кандидатського статусу в цьому короткому списку з'явилася вимога про те, щоби вже у 2026 році Україна "надала поштовх реформі адвокатури".

Система адвокатури – це неодмінний елемент системи правосуддя, і водночас – єдиний, що працює за старими правилами 2012 року й досі не знав реформи.

Про шанс змінити найменш реформовану частину української системи судочинства читайте в статті виконавчої директорки ГО "Адвокат майбутнього" Дарʼї Писаренко Чому реформа адвокатури стала частиною євроінтеграції України та що вимагає змінити ЄС. Далі – стислий її виклад.

Україні необхідно розробити нову політику та правила функціонування адвокатури. Не втручаючись у професійну незалежність адвокатів, але забезпечуючи якість, підзвітність інституції та відновлення суспільної довіри до неї. 

Вперше адвокатура визначена як окрема складова Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки поряд з судами і прокуратурою. Це відповідає баченню Євросоюзу про те, що зменшення корупційних ризиків має охоплювати всі складові системи правосуддя – і адвокатури це також стосується.

Крім того, блок щодо адвокатури включили до Дорожньої карти реформ у сфері верховенства права – одного з ключових орієнтирів під час руху України до ЄС. Ця дорожня карта узгоджена з ЄС. Уряд затвердив її у травні 2025 року.

Проблема перестала бути внутрішньопрофесійною дискусією і стала частиною офіційних євроінтеграційних зобов’язань держави, закріплених у стратегічних документах.

12 січня 2026 року була створена урядова робоча група з удосконалення законодавства про адвокатуру.

Криза адвокатури має два виміри – зовнішній і внутрішній.

Зовнішній проявляється у невиконанні нею конституційних функцій.

Внутрішній вимір кризи пов’язаний із питаннями легітимності рішень, організації самоврядування та підзвітності керівних органів самим адвокатам.

До слова, адвокати мають адвокатське самоврядування, яке залишається незмінним понад 14 років – включно з головою НААУ та Ради адвокатів України (РАУ) Лідією Ізовітовою. 

Ще у 2012 році з'явився закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тут варто нагадати, що в ті часи такі важливі для правосуддя закони розробляв Андрій Портнов. 

Зрештою, важко пригадати іншу впливову інституцію в Україні, якою керували б ті самі люди, що й у 2012 році.

Та лише вибори проблеми не вирішать. Необхідно змінити вкорінену систему.

Саме на цьому наголошує Єврокомісія у звіті за 2025 рік: спочатку мають бути змінені законодавчі правила формування органів адвокатського самоврядування, і лише після цього проведені вибори.

Нинішня модель із квотуванням і багаторівневим делегуванням фактично обмежує конкуренцію та дозволяє нинішньому керівництву сконцентрувати контроль і мати тільки лояльних учасників З’їзду адвокатів, який обиратиме нових керівників. Саме тому експертні рекомендації передбачають запровадження сучасних інструментів голосування, зокрема онлайн-формату, що відповідає масштабам професії, яка налічує понад 70 тисяч адвокатів.

Реформа виборчих процедур до самоврядування стане ключовим завданням робочої групи. Адже саме правила виборів визначають легітимність цих органів і, головне, мають надати змогу новим лідерам адвокатури прийти до керівництва та втілити зміни.

Хай там як, саме зараз з'явився шанс змінити найменш реформовану частину української системи судочинства.

А євроінтеграція дає надії на те, що ці зміни будуть змістовними.

Докладніше – в матеріалі Дарʼї Писаренко Чому реформа адвокатури стала частиною євроінтеграції України та що вимагає змінити ЄС.