Як Україна втрачає кошти через гальмування реформ і де потрібно пришвидшитись

Через повільну роботу уряду та парламенту Україна вчасно не отримує гроші. 

Немає реформ – немає грошей: це те, що досі не всі чітко розуміють у владних кабінетах в Україні. 

Ці реформи потрібні саме Україні не лише для отримання грошей, але для підвищення макроекономічної стабільності та створення підґрунтя для економічного відновлення та зростання. 

Про які саме зобов'язання йдеться і де є гальмування читайте в статті провідної наукової співробітниці Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій Ціна незроблених реформ: яку фінансову допомогу ризикує не отримати Україна. Далі – стислий її виклад. 

Україна роками отримувала фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка надається за результатами домовленості між ним та Україною. Транші допомоги надаються на основі виконання зафіксованих у Меморандумі структурних маяків – реформ та змін, які повинні сприяти посиленню України. 

Структурні маяки, а також інші зобов’язання зафіксовані в частині Меморандуму з красномовною назвою "Лист намірів" – тобто намірів України про готовність та бажання втілювати зміни. 

За поточною програмою (яка фактично більше не діє) відбулось аж 8 (!) переглядів, що пояснювалось як тим, що "нам ну дуже треба гроші", так і тим, що МВФ став більш гнучким і відтермінував виконання багатьох структурних маяків, які ми не встигали виконати.

Однак оскільки програма не відповідала вже потребам сьогодення, восени 2025 року почали вести розмову про нову програму і на рівні персоналу досягли домовленості про неї в кінці листопада 2025 року.

Ключове: рішення про програму має ухвалити Рада МВФ, але лише після виконання Україною попередніх заходів. А цього разу це, зокрема, подання законопроєкту про ПДВ для спрощенців, ухвалення законопроєкту про оподаткування цифрових платформ та скасування пільг з оподаткування посилок (про це детальніше в Моніторингу RRR4U).

На ці умови погодилась влада України, але тепер граблі з виконанням – і тому нова програма затримується.

При цьому, як показує моніторинг, Україна не виконує і вже наявних структурних маяків (що важливо, бо вони ж не зникнуть, а перекочують у нову програму).

На додачу нова програма МВФ є важливою для надання допомоги від інших донорів. Так, програма є якорем для міжнародної допомоги на суму близько $115 млрд. 

Велика частка цієї допомоги припадає на ЄС, де в нас також є певні проблеми.

Ще одним важливим документом, який з 2024 року визначає зобов’язання України, став План України, ухвалений Кабінетом міністрів. 

Це знову ж таки численні реформи, зміни, політики, які потрібні саме Україні для стійкості та розвитку. 

Саме визначені в Плані України реформи та зміни стали індикаторами механізму підтримки з боку ЄС, який називається Ukraine Facility. Гроші за цим механізмом Україна отримує щоквартально, але лише за виконані індикатори. І от тут починаються проблеми.

З початку 2025 року RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) регулярно фіксує затримки з виконанням тих чи інших індикаторів. 

Станом на кінець січня 2026 року не виконані Україною індикатори коштують державі майже 3,9 млрд євро.

Отже, з першого кварталу 2025 року в нас є "хвіст" – збільшення кількісного складу Вищого антикорупційного суду. 

Низка індикаторів першого кварталу 2026 року також навряд чи будуть виконані вчасно. 

Отже, через брак політичної волі та координації уряд та парламент не виконують вчасно зобов’язання, що призводить до затримки в отриманні коштів. 

Зараз більшість держав-членів ЄС пильно спостерігають за виконанням нами плану реформ. Брак поступу свідчить (особливо для країн-скептиків щодо нашого вступу), що Україні довіряти не можна.

Тому треба працювати, а не знаходити пояснення, чому щось не зроблено вчасно, як ті двієчники в школі…

Докладніше – в матеріалі Олександри Бетлій Ціна незроблених реформ: яку фінансову допомогу ризикує не отримати Україна.