Як у Польщі змінюється ставлення до Євросоюзу і чи є загроза виходу країни
Тема можливого виходу Польщі зі складу ЄС – так званого Polexit – не зникає з публічного простору цієї країни. Більш того, у польському суспільстві посилюються настрої, що ставлять під сумнів глибшу інтеграцію з Євросоюзом.
І це при тому, що за даними соцопитувань, лише незначна частина польського суспільства хоче виходу країни з Євросоюзу.
Проте одночасно там зростає незадоволення окремими діями ЄС – і популісти активно це використовують.
Про те, що відбувається у Польщі і чи справді є підстави побоюватися її виходу з ЄС, читайте в статті польської журналістки Агнешки Ліхнерович Прихована загроза: хто в Польщі хоче виходу з ЄС і чи можливий Polexit. Далі – стислий її виклад.
За результатами досліджень поляки твердо підтримують членство в ЄС.
Зокрема, у січні 2026 року провідний дослідницький центр CBOS провів відповідне опитування. Як виявилося, 82% респондентів висловилися за те, щоб залишитися в ЄС, і лише 14% – проти цього.
Висока підтримка Євросоюзу в Польщі пов’язана, зокрема, з товщиною гаманця й політичними вподобаннями. Як випливає з опитування CBOS, підтримці членства в ЄС сприяють вища освіта, добрі прибутки й задоволеність власним матеріальним становищем.
За членство в ЄС – майже всі виборці, що ідентифікують себе з лівими силами, та 86% тих, що вважає себе центристами.
А от серед людей із правими поглядами прихильники ЄС хоч і досі переважають, але їх уже тільки дві третини.
Більш відкрита й прогресивна частина громадян вимагає тісніших відносин із ліберальною Західною Європою (зокрема Німеччиною). Натомість консервативніша частина польського суспільства сприймає європейський лібералізм як загрозу, а також з великою недовірою ставиться до Брюсселя, Берліна та Києва.
Консервативне середовище також побоюється Росії, але – якщо подивитися на висловлювання його політичних та інтелектуальних лідерів – набагато негативнішу реакцію викликають у них саме німці та українці.
Температуру спору всередині суспільства підігрівають дві основні політичні партії, тобто центристська "Громадянська коаліція" та дедалі більш праворадикальна "Право і справедливість".
І саме такого роду політичного протистояння варто очікувати у зв’язку з парламентськими виборами восени 2027 року: з одного боку – залякування Європейським Союзом, а з іншого – виходом із нього.
І це створює дедалі родючіший ґрунт, на якому в майбутньому може розігратися драма Polexit.
Політики найбільшої опозиційної партії Польщі "Право і справедливість" не агітують виходити з Євросоюзу, проте дедалі завзятіше його критикують – закликають відмовитися від Європейського зеленого курсу та схеми торгівлі викидами ЄС, не дотримуватися торговельної угоди країнами Південної Америки, а також не брати грошей із програми SAFE.
Як зазначає аналітик центру Polityka Insight Войцех Шацький, з-поміж партій, які майже напевно пройдуть до наступного скликання Сейму, відкрито про вихід Польщі з ЄС говорить лише одна – найбільш праворадикальна "Конфедерація польської корони" Гжегожа Брауна.
Гасла проти ЄС – один із пунктів меню антисистемних партій, які мобілізують виборців також проти німців, українців, зеленої трансформації чи ліберальної демократії.
Ставлення громадян Польщі до ЄС може драматично змінитися, коли країна перестане отримувати зі спільного бюджету ЄС більше коштів, ніж вона до нього вносить, як це відбувалося досі.
І це не обов'язково буде пов'язане зі вступом України до ЄС. Просто польська економіка зростає і країна може перетворитися з реципієнта фіндопомоги на донора.
Отже, не варто недооцінювати наратив Polexit, навіть якщо спершу здається, що він не потрапляє на родючий ґрунт.
Докладніше – в матеріалі Агнешки Ліхнерович Прихована загроза: хто в Польщі хоче виходу з ЄС і чи можливий Polexit.