Чому ЄС вимагає від України міграційні зміни та як це допоможе волонтерам

У п'ятий рік повномасштабної війни Україна увійшла з готовністю швидко втілювати зміни, потрібні для вступу до ЄС, та потребою залучати більше міжнародної допомоги, щоб подолати виклики воєнного часу.

І зазвичай вони не пов’язані напряму, та є одна точкова реформа, котра стане для нашої країни кроком уперед одразу в обох напрямках. Йдеться про нові правила для іноземних волонтерів та працівників гуманітарних організацій.

Докладніше – в колонці Наталі Повтарь та Анни Ісічко з Центру демократії та верховенства права Реформа, що чекає підпису президента: як допомогти волонтерам та наблизитися до ЄС. Далі – стислий її виклад. 

На теренах нашої країни працюють численні волонтери з різних країн. 

Вони доставляють гуманітарні вантажі, відбудовують школи, розбирають завали, допомагають вимушеним переселенцям та мешканцям прифронту, долучаються до відбудови. Серед них є спеціалісти з унікальними навичками – зокрема медики, архітектори, інструктори, топменеджери.

Невідомо, коли закінчиться війна, але і після її завершення попереду в нас – складний і масштабний процес відбудови країни.

Авторки колонки зазначають, що українське міграційне законодавство писали ще в мирний час, то ми отримали правовий парадокс. І далі Наталя Повтарь та Анна Ісічко пояснюють.  

Більшість волонтерів-іноземців приїздять сюди за правилами безвізового режиму, котрий дозволяє перебувати в Україні 90 днів. Аби залишитися надовше, їм потрібно мати посвідку на проживання.

Але так просто цю посвідку отримати не можна, оскільки у волонтера, скоріш за все, немає довгострокової візи (візи типу D). Адже через діючий режим безвізу України для громадян більшості західних країн потреби у цій візі просто не було.

А тому волонтеру потрібно повертатися додому, щоб вже у рідній країні звертатися в посольство України.

"В результаті ми, як країна, ще й втрачаємо можливість заохотити таких іноземців залишитися в України після війни назавжди – з родинами, з далекоглядними планами. Ми сьогодні уже маємо думати про демографічний ландшафт наступних років і будувати його активно, а не реактивно", – пишуть представниці Центру демократії та верховенства права.

За їхніми словами, проблема стала настільки помітною, що ЄС дав нам "домашнє завдання" вирішити її, і відтепер це частина наших євроінтеграційних зобов’язань. Так, відповідно до Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, Україна має спростити умови для іноземців – волонтерів та працівників гуманітарних організацій.

Але є і гарні новини, бо завдання вже практично виконане. Парламентарі у взаємодії з організаціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями розробили законопроєкт №13071, і 12 березня цього року Верховна Рада ухвалила його.

У ньому втілені як український досвід, так і рекомендації ЄС, тож на перше місце поставлені потреби людей і питання національної безпеки, а не бюрократія.

Так, волонтери та спеціалісти зможуть отримувати посвідку на тимчасове проживання з території України, достатньо буде звернутися до Державної міграційної служби чи найближчого ЦНАП. Віза типу D для цього не потрібна.

Тепер слово за президентом, котрий має підписати цей закон.

Нагадаємо, в першому читанні законопроєкт був підтриманий народними депутатами одноголосно за очевидної підтримки президента.

Значення цих змін не слід зводити до виконаного пункту Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій.

Іноземні волонтери дуже допомагають доносити правду про Україну не тільки до урядів, а й до широкої громадськості країн-партнерів. 

Докладніше – в колонці  Наталі Повтарь та Анни Ісічко Реформа, що чекає підпису президента: як допомогти волонтерам та наблизитися до ЄС.