Як Орбан створив імперію пропаганди в Угорщині і чому вона може його не врятувати
Існує реальна можливість, що угорська опозиція на виборах 12 квітня переможе керівну партію "Фідес" Віктора Орбана.
Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр вже пообіцяв, що в разі перемоги одним із перших кроків його уряду стане призупинення ліцензії Фонду медіапослуг і підтримки (MTVA) – державного органу, який фінансує та контролює активи суспільних медіа.
І це буде правильний крок – давно настав час відключити проорбанівський орган.
Про пропагандистський щит Орбана в Угорщині та те, хто його може прорвати, читайте в колонці угорського журналіста Акоша Тота Погані новини для Орбана: як декілька медіа можуть визначити результат виборів в Угорщині. Далі – стислий її виклад.
За словами автора колонки, протягом понад 15 років уряд Орбана поступово будував паркан для об’єктивної журналістики та посилював контроль над медіасередовищем.
"Через поєднання агресивних поглинань, кампаній тиску та втручання у роботу регуляторів, таких як Національне управління медіа та інфокомунікацій, він фундаментально змінив інформаційний простір країни", – пише Акош Тот.
Внаслідок цих дій, додає угорський журналіст, 80% новинних медіа країни перетворилися на провладні рупори, які можуть спрямовувати національну дискусію у вигідне для себе русло.
"Помітну роль перед виборами відіграють кампанії дискредитації та геополітичне нагнітання страху. У відчайдушній спробі зміцнити підтримку Орбана угорські державні медіа зараз зображують його єдиним гарантом миру у "часи війни", – звертає увагу автор колонки.
Ще один ключовий наратив – зовнішній вплив. Мовляв, президент України Володимир Зеленський нібито розробив "геніальний план" разом із Європейською комісією, щоб "скинути" Орбана і встановити Мадяра як маріонетку.
Крім того, внутрішні "скандали" фабрикуються для підтримки головного твердження режиму: опозиція відірвана від угорців і фінансується з-за кордону.
Минулого серпня Index опублікував нібито план "Тиси" із запровадження податку на рівні 33%. Хоча опозиція швидко спростувала достовірність матеріалу, ця історія домінувала в політичному порядку денному місяцями.
Внутрішні кампанії дискредитації покликані посіяти сумніви серед виборців і згодом пов’язуються з ширшими геополітичними претензіями.
Наприклад, нещодавно режим захопив два українських інкасаторських автомобілі під час планового перевезення коштів з австрійського банку Raiffeisen до українського Ощадбанку. Протягом кількох хвилин провладні медіа подали інцидент як доказ "брудних грошей", що нібито надходять до країни для підтримки керованої з-за кордону політичної опозиції.
Посилаючись на національну безпеку у партійній пропаганді, уряд зміцнює уявлення, що інакодумство дорівнює зраді.
"Однак є ознаки того, що інформаційна монополія режиму починає тріщати. Невелика кількість незалежних редакцій змогла прорвати пропагандистський щит уряду, попри постійний політичний тиск і фактичну відсутність рекламних доходів", – зазначає Акош Тот.
Розслідувальні медіа, такі як Direkt36, Telex і 444.hu, які роками виживали завдяки наполегливості своїх журналістів і підтримці читачів, поступово руйнують стіну дезінформації своїми матеріалами про корупцію та зв’язки режиму з Кремлем.
"Це створює проблеми для Орбана на квітневих виборах. Зрештою, незалежна журналістика, яку Віктор Орбан намагався приборкати, але так і не зміг повністю заглушити, може стати кінцем його уряду", – резюмує угорський журналіст.
Докладніше – в колонці Акоша Тота Погані новини для Орбана: як декілька медіа можуть визначити результат виборів в Угорщині.