Як Польща отримала новий "фронт" у війні президента та уряду і чому це дуже небезпечно

Гучне рішення президента Польщі Кароля Навроцького: він погодився прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів Конституційного трибуналу (суду). В уряді тепер погрожують привести до присяги нових суддів без участі президента.

Ця криза суттєво загострила і без того тривалий конфлікт між коаліцією та президентом (а також – опозицією, що стоїть за ним).

Контроль над Трибуналом у Польщі має ключове значення, адже саме цей орган може як заблокувати, так і легітимізувати будь-яке рішення влади.

Саме збереження більшості у Конституційному трибуналі за висуванцями партії "Право і справедливість" ("ПіС") дозволяло нинішній опозиції блокувати багато ініціатив уряду Дональда Туска.

Про суперечку, яка виходить далеко за межі юридичних процедур і може привести Польщу до глибокої кризи, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Конституційна війна: як ключовий суд Польщі став полем битви між урядом і президентом. Далі – стислий її виклад. 

Парламентські вибори в Польщі, що відбулися у 2023 році, не привели до повної зміни влади в країні, адже за вісім років перебування при владі партія "Право і справедливість" зуміла де-факто взяти під контроль чималу частину судової влади, а в першу чергу Конституційний трибунал.

Виправити ситуацію було дуже непросто, адже конституційні судді у Польщі обираються на дев’ять років і не можуть бути достроково замінені.

Ситуацію не змінило навіть рішення Суду ЄС, який у грудні минулого року визнав, що нинішній Конституційний трибунал не відповідає вимогам незалежного та безстороннього судочинства.

Також Судом ЄС було визнано незаконність призначення чотирьох суддів Трибуналу.

А у грудні минулого року добігли кінця повноваження ще двох суддів Трибуналу. Як наслідок, 13 березня Сейм (тобто – нинішня більшість) обрав одразу шістьох нових суддів: Магдалену Бентковську, Даріуша Шостека, Кристіана Маркевича, Анну Корвін-Пйотровську, Мацея Таборовського і Марчина Дзюрду.

Варто пояснити: навіть призначення шести нових суддів саме по собі не змінювало розкладів у Трибуналі. Адже "ПіС" досі може розраховувати на лояльність інших дев’яти.

Однак наприкінці року спливе строк повноважень ще двох конституційних суддів. А отже, у коаліції з’явилася надія вже на початку наступного року змінити на свою користь баланс сил у Трибуналі.

І ця зміна може мати дуже велике значення, особливо з наближенням наступних парламентських виборів, які мають пройти восени 2027 року.

Саме тому від самого початку було зрозуміло, що опозиція та президент Навроцький зроблять усе можливе, щоб запобігти такому сценарію.

Ключовим елементом нинішньої кризи стало рішення президента Навроцького прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів. Ними стали Магдалена Бентковська та Даріуш Шостек.

Голова Канцелярії президента Збігнев Богуцький пояснив це "двома основними причинами": по-перше, заповненням двох вакансій, що виникли під час каденції нинішнього президента, по-друге, необхідністю забезпечити мінімальний склад для роботи органу.

В коаліції вважають, що своїми діями Кароль Навроцький ставить під сумнів конституційні повноваження Сейму обирати суддів.

Очікувано, що уряд Дональда Туска та парламентська більшість не збираються здаватися.

У відповідь на дії президента в політичному середовищі з’явилася ідея так званого "плану Б", який передбачає можливість проведення процедури складення присяги новими суддями в Сеймі без участі глави держави.

Один із новообраних суддів, Кристіан Маркевич, заявив, що у разі подальшого блокування "доведеться скласти присягу перед президентом без його присутності".

Такий сценарій виглядає як спроба обійти блокування з боку президента, проте одночасно такий шлях породжує нові юридичні ризики, які можуть призвести до часткового паралічу Конституційного трибуналу.

Докладніше Станіслава Желіховського Конституційна війна: як ключовий суд Польщі став полем битви між урядом і президентом.