У Фінляндії завернули громадський проєкт про додаткові правила для оборонних закупівель
Фінський парламент на ранньому етапі розгляду завернув запропонований громадянами законопроєкт, яким пропонували включити до критеріїв обрання джерела оборонних закупівель ситуацію з правами людини і дотриманням міжнародного права у даній країні.
Про це повідомляє Yle, пише "Європейська правда".
Законопроєкт опинився на розгляді парламенту наприкінці березня ще 2025 року – після того, як петиція з відповідною ініціативою зібрала необхідні 50 тисяч підписів.
Автори запропонували, що у Фінляндії під час планування оборонних закупівель мають детальніше враховувати ситуацію з дотриманням прав людини, міжнародного гуманітарного права та інші зовнішньополітичні обставини.
В аргументації наводили, що Фінляндія "підставляє" себе придбанням зброї у Ізраїлю у контексті звинувачень на адресу цієї держави щодо можливого скоєння геноциду, окупації палестинських територій тощо.
"Доступність і безпечність постачання опиниться під загрозою, якщо країна, з якої Фінляндія отримує зброю, порушить міжнародне право і проти неї будуть застосовані санкції", – зазначають співавтори.
Вони також наголошують, що початок співпраці з певним виробником у високотехнологічних сферах часто створює залежність від нього, і може вийти так, що Фінляндія через неможливість відмовитись від якогось обладнання та отримувати оновлення до нього не зможе застосувати проти країни-виробника санкції, якщо навіть для цього буде вдосталь причин. Як аргумент наводять і те, що воююча країна може не поставити обіцяне вчасно з об’єктивних причин, або ж переспрямувати партію для своїх потреб.
Парламентський комітет з питань оборони на зустрічі 8 квітня відхилив ініціативу.
Опозиційні фракції "Зелених" та "Лівого альянсу" оскаржують висновок.
Нагадаємо, у ЄС наприкінці березня схвалили програму на 1,5 млрд євро для розвитку європейського та українського оборонпрому.
Більш докладно про оборонні плани Євросоюзу у матеріалі: Космічний щит, дрони і Варта східного флангу: про яку оборонну політику домовляється ЄС.