Чому нові правила ЄС загрожують українському металу і чи можливий компроміс

Чорні метали та вироби з них – друга за вартістю стаття українського експорту після аграрної продукції. А після початку повномасштабної війни ключовим напрямком експорту металів став ЄС.

Тому питання доступу до цього ринку – теж ключове. Й невдовзі українські експортери можуть зустрітися тут з великими проблемами. 

Нові запропоновані Єврокомісією правила передбачають стрімке погіршення доступу для імпортерів. І поки не зрозуміло, яким буде рішення щодо України.

Про проблему і можливі сценарії розвитку подій – в статті директорки з наукової роботи ІЕД Вероніки Мовчан В очікуванні вердикту ЄС: чому експорт українського металу до Європи опинився під загрозою. Далі – стислий її виклад. 

У 2025 році адміністрація США підвищила глобальні мита на сталь з 25% до 50%. Чим створила новий поштовх для переорієнтації глобальних торговельних потоків на цьому ринку.

Зокрема, під тиском опинився і Євросоюз.

Наприкінці 2025 року Європейська комісія представила пропозицію нового регулювання імпорту сталі, яка має почати діяти 1 липня 2026 року й фактично замінити чинні захисні заходи.

За версією Брюсселя, це регулювання покликане подолати пов’язаний з торгівлею негативний вплив глобальних надлишкових потужностей сталі на ринок ЄС.

Передбачено зниження обсягу сукупної тарифної квоти на 47% від чинного обсягу, до 18,3 млн тонн на рік, а також підвищення ввізного мита поза тарифною квотою з 25% до 50%.

А ще запроваджено нові вимоги щодо "розплавлення та заливки", які мають покращити відстежуваність продукції. 

Водночас поки що незрозуміло, на які країни поширюватиметься це регулювання. 

Поточна пропозиція містить чітко сформульоване виключення з режиму лише для країн Європейської економічної зони – Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну. 

Щодо решти Єврокомісія має ухвалити окремий нормативний акт, в якому передбачить розподіл тарифних квот між країнами з урахуванням низки критеріїв. У тому числі – структури їхнього імпорту, чинних торговельних угод тощо. 

Україну безпосередньо у запропонованому регулюванні не згадано, але є дуже прозорий натяк. 

Згідно з пропозицією, "Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють розподіл тарифних квот, зазначених у Додатку II, між країнами з урахуванням наступних елементів, залежно від обставин: …ситуації країни-кандидата, яка стикається з винятковою та негайною ситуацією у сфері безпеки".

Однак ця згадка – у статті про розподіл тарифних квот, а не в статті 1bis, де йдеться про країни, на які це регулювання не поширюється.

Призупинення дії захисних заходів ЄС щодо України, яке 2025 року продовжили до травня 2028 року, до цього випадку не застосовується. 

Oтже, до липня Єврокомісія має вирішити щодо України.

Існує низка можливих варіантів. Найкраще було б, якби нове регулювання до неї не застосовувалося. 

Другим за позитивом сценарієм є призупинення щодо України дії нового регулювання, як було передбачено для захисних заходів.

Це дало б експортерам щонайменше ще два роки без мит. 

Третій варіант – Єврокомісія могла б запровадити для України індивідуальні тарифні квоти. Таке рішення поверне ситуацію доступу на ринок у стан до травня 2022 року.

Якщо ж Єврокомісія не обере жоден з трьох позитивних сценаріїв, то наші виробники муситимуть конкурувати за обсяг нерозподілених тарифних квот. Це значно підвищує ризик застосування 50-відсоткового мита. 

Нове регулювання ЄС створюэ значні ризики для українських експортерів сталі, і поки що невизначеність залишається.

Докладніше – в матеріалі Вероніки Мовчан В очікуванні вердикту ЄС: чому експорт українського металу до Європи опинився під загрозою.