Як Росія обходить санкції і що заважає ЄС посилити протидію обходу обмежень

У перегонах із санкційними обмеженнями Росія досі спритніша: перебудовує ланцюжки постачання, заохочує незаконні поставки, користується недосконалістю систем контролю.

Цим же користується і недобросовісний бізнес. 

Ефективний контроль за дотриманням санкцій – наступний етап для вдосконалення санкційної політики ЄС. 

І результат залежить тут як від урядовців, так і від громадянського суспільства, яке має голос та реальний вплив.

Про те, чому Євросоюз має проблеми із контролем за дотриманням санкцій проти Росії і як збільшити його ефективність, читайте в колонці директора з комунікацій Ради економічної безпеки України (ESCU) Сашка Адамлюка До Росії попри санкції: як західні компанії обходять обмеження ЄС і що з цим робити. Далі – стислий її виклад.

Автор колонки нагадує, що у 20-му пакеті санкцій Євросоюз вперше застосував інструмент протидії обходу санкцій (anti-circumvention tool) щодо Киргизстану. До цієї країни повністю заборонено постачати європейські верстати з числовим програмним керуванням, а також радіоприймачі – через "високий ризик реекспорту до Росії".

Загалом цей механізм Європейський Союз розробив ще у 2023 році.

"І хоча його перше застосування у 2026-му неодмінно вплине на поставки з Киргизстану (а також, можливо, стане пересторогою для інших країн), він навряд буде фатальним для Росії. Адже за понад чотири роки повномасштабної війни агресор проклав тисячі маршрутів для обходу санкцій через десятки країн", – пише Сашко Адамлюк.

Саме тому, пояснює директор з комунікацій ESCU, західні товари подвійного призначення можна побачити не лише у митних даних, а й у московських виставкових павільйонах.

Чи вживають європейські виробники достатніх заходів, аби унеможливити такі поставки?

"Можна припустити, що бренди більше зосереджені не на самих фактах поставок їхніх товарів до РФ, а на комунікації задля уникнення кризи в інформаційному просторі", – зазначає автор колонки. 

Співпраця з розслідувачами замість глухого захисту – рідкість, додає Сашко Адамлюк.

Утім, такі приклади є і можуть свідчити про реальне, а не формальне бажання унеможливити підсанкційні продажі.

Автор наводить приклад найбільшого у світі виробника оксиду сурми, бельгійської Campine NV, яка ознайомилася зі звітом ESCU у серпні 2025 року, провела внутрішній аудит та виявила контакти з російськими посередниками. Компанія також пообіцяла вдосконалити свої системи контролю.

Директор з комунікацій ESCU звертає увагу, що американські компанії, знаючи про невідворотність покарання та багатомільйонні штрафи, ретельно вивчають своїх покупців. А у російському військовому обладнанні стає менше американських деталей.

Чому контроль у ЄС не працює так ефективно, як у США?

"Причина – в самій архітектурі Євросоюзу: це 27 окремих країн, кожна з яких наразі самостійно відповідає за дотримання санкцій у себе. На жаль, не кожна може реалізувати контроль ефективно через брак ресурсів або ж і політичної волі. Цим, звісно, користується Росія", – пояснює автор колонки.

Ще одна складність, за його словами, – ухвалення спільних рішень. Кожна з 27 країн має власні економічні та політичні інтереси.

Та попри розбіжності в деталях, європейці лишаються єдиними в головному – підтримці українців та протидії агресору. І якщо раніше локомотивом економічного тиску були Сполучені Штати, то сьогодні нові критично необхідні обмеження запроваджує саме Європа. Зокрема, у 20-му санкційному пакеті.

ЄС став швидшим, ефективнішим та свідомішим щодо загрози з боку РФ. 

Утім, у перегонах із санкційними обмеженнями ворог досі спритніший.

Докладніше – в колонці Сашка Адамлюка До Росії попри санкції: як західні компанії обходять обмеження ЄС і що з цим робити.