Як політична боротьба у Польщі паралізувала Конституційний суд

Конституційний суд у Польщі тривалий час був ефективним механізмом контролю за владою.

Однак впродовж останніх десяти років Конституційний суд Польщі майже втратив свою легітимність, а отже, здатність впливати на формування польського права. Сьогодні громадська думка вже не чекає, затамувавши подих, на його рішення, як це бувало в 1990-х чи 2000-х роках.

Про початок кризи, пов’язані із судом скандали і проблеми, а також те, чи зміниться ситуація найближчим часом, читайте в статті польського журналіста, редактора порталу Onet.pl Марчина Терліка Спільна справа влади та опозиції: як політики знищили Конституційний суд Польщі. Далі – стислий її виклад.

Щоб спробувати розплутати цей вузол, потрібно повернутися до осені 2015 року.

"Громадянська платформа", яка тоді перебувала при владі, прогнозувала, що програє осінні вибори та влада перейде до її супротивників із "Права і справедливості".

Політики вирішили перестрахуватися і без ґрунтовних консультацій змінили закон про Конституційний суд таким чином, щоб заздалегідь призначити наступників суддів, чиї каденції закінчувалися вже після запланованих на жовтень виборів.

Коли у жовтні 2015 року, як і передбачалося, на виборах перемогла "Право і справедливість", вона змінила закон про Конституційний суд і ухвалила постанову, що скасовувала нещодавнє обрання п’яти суддів, а на їхні місця затвердили своїх кандидатів.

Так розпочалася "війна за Конституційний суд".

Президент Анджей Дуда прийняв присягу від п’ятьох нових суддів Конституційного суду, обраних Сеймом, у ніч на 3 грудня 2015 року.

Вже наступного дня сформований ще зі старих суддів Конституційний суд виніс соломонове рішення: визнав, що "Громадянська платформа" законно обрала трьох із п’яти суддів. А отже, згідно з цим рішенням, партія "Право і справедливість" могла призначити суддів лише на дві вільні вакансії.

Однак партія Качинського не визнала цей вердикт, а сформований нею уряд почав утримуватися від публікації ухвалених рішень Конституційного суду.

Партія "Право і справедливість" ухвалювала одні за одним закони, покликані регулювати це питання згідно з її баченням, а Конституційний суд їх відхиляв.

Протистояння тривало до кінця 2016 року, коли головою Конституційного суду стала Юлія Пшилембська, яку вважали покірною партії Ярослава Качинського.

З плином часу партія "Право і справедливість" заповнила вакансії в Конституційному суді своїми кандидатами.

Провладна більшість навіть почала використовувати Конституційний суд для проштовхування непопулярних змін, які боялася ставити на голосування в Сеймі.

Перелом мали принести парламентські вибори 2023 року, в яких Качинський утратив владу.

Однак новий уряд Дональда Туска лише загострив кризу, не визнаючи рішень Конституційного суду і відмовляючись їх публікувати. Він обґрунтовував це тим, що, мовляв, у складі Конституційного суду досі перебувають "дублери".

У березні 2026 року владна більшість врешті вирішила заповнити вакантні місця в Конституційному суді, кількість яких тим часом зросла до шести.

Та цього разу на перепоні став новий президент Кароль Навроцький, також пов’язаний із партією "Право і справедливість". Він погодився прийняти присягу лише від двох суддів, зазначивши, що не погоджується на обрання одним пакетом усіх шести.

Тож поки ніщо не вказує на те, що найближчим часом ситуація із Конституційним судом нормалізується. 

Докладніше – в матеріалі Марчина Терліка Спільна справа влади та опозиції: як політики знищили Конституційний суд Польщі.