Які наслідки матиме нова криза у відносинах із Польщею і в чому тут провина Варшави
Рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА" вкрай гостро сприйняли у Польщі.
Цей крок має всі шанси стати одним із ключових факторів, що впливає на відносини Києва та Варшави.
А разом із тим він став елементом передвиборчої боротьби у Польщі. Саме так варто трактувати плани польського президента Кароля Навроцького ініціювати позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої нагороди Польщі.
Про те, чому цей скандал спалахнув лише зараз, чи матиме він довгострокові наслідки і які саме, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Герої УПА, що розпалили Польщу: чому Зеленський пішов на рішення, яке загострило конфлікт. Далі – стислий її виклад.
Насамперед – це було не перше звернення ЗСУ до президента з ініціативою присвоїти військовим частинам почесне ім’я, пов’язане з УПА або її керівниками. Проте досі верховний головнокомандувач блокував такі ініціативи.
Таким чином українська сторона виконувала свою частину угоди, досягнутої президентами України та Польщі на початку 2022 року.
Йдеться про зустріч Володимира Зеленського та тодішнього глави польської держави Анджея Дуди, що відбулася 19-21 січня 2022 року у резиденції "Вісла". Початковою метою її було налагодження особистих контактів між лідерами країн – що вдалося і мало чимале значення під час повномасштабного вторгнення РФ.
Проте накопичення російських військ поблизу кордону України суттєво змінило тему тодішніх переговорів. Попри те, що Володимир Зеленський не вірив у реалістичність нового вторгнення, президенти узгодили обриси можливої допомоги Польщі у разі такого сценарію.
Серед іншого, обговорювалися й історичні суперечки.
Вітчизняні посадовці цю домовленість трактували так: мовляв, українська сторона зобов’язується на державному рівні (про місцевий не йшлося) утриматися від глорифікації лідерів ОУН-УПА, тоді як польська – не використовувати ці питання для тиску на Україну.
Попри неофіційний характер цієї угоди, сторони довго воліли її не порушувати.
Все змінилося у 2025 році після того, як президентські вибори у Польщі виграв Кароль Навроцький.
Його перемога суттєво змінила настрої у Сеймі.
Вже 4 червня 2025 року – відразу після завершення виборів, але до інавгурації нового президента – Сейм майже одноголосно ухвалив постанову, оголосивши 11 липня "Днем Пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на Східних Кресах".
А незабаром після інавгурації Кароль Навроцький вніс до Сейму ще й так званий "антибандерівський закон", однак у депутатів Сейму вистачило мудрості не підтримати таку ініціативу.
Вже тоді стало зрозуміло, що домовленості Дуди та Зеленського остаточно втратили силу. Тож у січні нинішнього року почесне ім'я головного командира УПА Василя Кука отримав 190 навчальний центр Сил безпілотних систем ЗСУ.
Щоправда, цей крок залишився поза увагою польських правих. Проте наступний викликав справжній вибух емоцій.
Присвоєння Зеленським найменування героїв УПА підрозділу ЗСУ засудили навіть ті польські політики, кого небезпідставно вважають друзями України.
Зокрема, прем’єр Дональд Туск і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Натомість для польської правої опозиції цей крок Зеленського став чудовою можливістю наростити собі бали перед парламентськими виборами 2027 року.
Нинішня криза має вкрай обмежені плюси – зокрема, може на певний час призвести до гуртування навколо президента Володимира Зеленського – проте явних ризиків тут набагато більше.
Втім, рано чи пізно Києву доведеться йти на такий конфлікт із Варшавою. Адже ситуація, коли інша країна забирає собі імперативне право визначати, хто може вважатися героєм для українців, а хто – категорично ні, виглядає відверто абсурдною.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Герої УПА, що розпалили Польщу: чому Зеленський пішов на рішення, яке загострило конфлікт.