Як Зеленський став жорстким у міжнародних відносинах і чи добре це для України

Теперішнє загострення відносин з Польщею поповнило колекцію конфліктних чи ризикованих ситуацій, що виникали в України протягом останніх років з різними державами. А якщо поглянути вужче – які ставалися через дії або заяви президента Володимира Зеленського.

Після понад семи років перебування на найвищій посаді він стає дедалі жорсткішим у міжнародних відносинах. Особливо протягом останнього року-півтора, причому як щодо недружніх політиків чи країн, так і стосовно союзників.

Про конфліктні ситуації, а також про те, чи є вони виправданими та які дають результати, читайте в статті редактора "Європейської правди" Анатолія Марциновського Критика, тролінг, навіть погрози: чи виправдана жорсткість Зеленського у зовнішній політиці. Далі – стислий її виклад.

Найгучніша, можна сказати, історична сварка Володимира Зеленського сталася в Білому домі у лютому 2025 року.

Тоді під час пресконференції він вступив у словесну перепалку з президентом Дональдом Трампом та віцепрезидентом Джей Ді Венсом.

Завершилося це, як тоді здавалося, катастрофою – українську делегацію буквально виперли з Білого дому. Під питанням стало продовження американської підтримки України.

Причому саме та зустріч мала, навпаки, стати примиренням після попередніх різких заяв та взаємних звинувачень.

Сварка в Білому домі ще більше розпалила конфлікт між Києвом і Вашингтоном.

Щодо відвертих друзів Росії в Європі, то словацький прем’єр Роберт Фіцо та вже експрем'єр Угорщини Віктор Орбан роками були об’єктами нестримної критики Зеленського.

Звісно, їх було за що критикувати, і першопричина тут в діях Будапешта та Братислави – але ж саме Україна перебуває у вразливому стані війни і потребує зовнішньої підтримки. Тож будь-які конфлікти з тими, від кого ця підтримка залежить, несуть ризики.

Стосовно колишнього угорського прем'єра Віктора Орбана Зеленський не церемонився настільки, що часом заяви українського президента цілком могли би бути репліками з виступів його колишнього розважального колективу.

І це при тому, що від Орбана залежали і початок переговорів про вступ України в ЄС, і надання Києву життєво необхідної фінансової допомоги Євросоюзу.

"Надіємось, що одна особа в ЄС не буде блокувати 90 мільярдів або перший транш з 90 мільярдів, і в українських воїнів буде зброя. Інакше дамо адресу цієї особи нашим збройним силам, хлопцям нашим. Нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою", – виголосив президент.

Ця заява з присмаком погрози ошелешила навіть друзів України.

Як виглядає, європейські союзники ставляться до критики українського президента з розумінням – зрештою, він же очільник країни, що воює.

Однак питання у тому, чи не шкодить публічна жорсткість підтримці України.

Факти свідчать, що поки якихось нездоланних чи незворотних проблем не виникало.

Але нинішній конфлікт із Польщею є особливим.

Наразі невідомо, як вплине на українсько-польські відносини указ Зеленського про присвоєння імені героїв УПА підрозділу Збройних сил.

Поки що в Польщі палають емоції.

Ймовірно, Володимир Зеленський відверто грає на підвищення ставок.

І нинішнє загострення з Польщею має всі шанси принести важливу зміну – сусідам доведеться змиритися з тим, що Україна не потребує вказівок у своїй історичній політиці та не сприйматиме тиску.

З іншого боку, саме цей останній "жорсткий" крок Зеленського здатен спричинити наслідки, яких раніше вдавалося уникати.

Докладніше – в матеріалі Анатолія Марциновського Критика, тролінг, навіть погрози: чи виправдана жорсткість Зеленського у зовнішній політиці.