Хто стане новим прем'єром Британії і чи впорається він зі спадком попередників

Британія готується отримати сьомого прем’єр-міністра за останні 10 років. Після оголошення Кіром Стармером про відставку владна Лейбористська партія має обрати нового лідера, який і очолить британський уряд.

Великої інтриги щодо цього немає. Єдиним, хто оголосив про намір боротися за крісло лідера партії, є на сьогодні колишній мер Великого Манчестера Енді Бернем. Офіційно внутрішньопартійні вибори стартують 9 липня.

Про те, що відомо про політика, який так швидко заручився підтримкою своєї партії та громадськості, які виклики на нього чекають та чи варто очікувати змін у політиці Британії щодо України, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Ольги Ковальчук Прихильник України та ЄС: чи зможе прем'єр Бернем убезпечити Британію від ультраправих. Далі – стислий її виклад. 

Вперше Енді Бернем потрапив до парламенту Великої Британії у 2001 році.

Він став членом Палати громад від округу Лі Великого Манчестера. За кілька років 35-річний на той час депутат отримав посаду заступника міністра внутрішніх справ в уряді Тоні Блера. Згодом став головним секретарем казначейства в кабінеті Гордона Брауна.

У 2010 році Бернем вперше спробував позмагатися за лідерство у Лейбористській партії, але програв Еду Мілібенду. Лейбористи перейшли тоді на 6 років в опозицію, а політику діставалися посади в "тіньових" урядах Мілібенда та Джеймса Корбіна.

У 2015 році Бернем знову спробував очолити лейбористів.

Але програв Корбіну зі значним відривом (19% проти 59%). Після поразки став тіньовим міністром внутрішніх справ.

Протиставлення себе системним політикам у Лондоні (навіть при тому, що він і сам був серед них) принесло йому неабияку популярність.

Керування Великим Манчестером – другим за розміром економіки британським містом – вважається ключовим успіхом Енді Бернема. Він обіймав посаду мера три терміни поспіль, щоразу збиравши понад 60% голосів на виборах.

Популярність як регіонального політика забезпечила йому дистанціювання від центру у Вестмінстері та бажання привернути увагу до проблем інших, крім Лондона, великих міст. Часті конфронтації Бернема з центром та відстоювання позицій міст у північній частині Англії (саме там – Великий Манчестер) принесло йому прізвисько "Король Півночі".

Позиція потенційного прем’єр-міністра щодо російсько-української війни є послідовною та чіткою. 

В перші дні повномасштабного вторгнення Росії мер Великого Манчестера висловив підтримку українському народу у листі до мерів Києва, Харкова та Львова та запропонував їм гуманітарну допомогу. Бернем назвав Україну "демократією під атакою" та заявив, що накладені на Росію санкції є "недостатніми". 

"Це справді темні часи для українського народу. Ми просто повинні бути з ними та протистояти тому, хто вже щонайменше 15 років висуває неприйнятні погрози. Ми повинні визнати, що до цього моменту не зробили достатньо, щоб протистояти йому", – заявив політик у перші дні вторгнення. 

Під час керівництва Великим Манчестером Бернем також відзначився символічним, але політично важливим кроком. 

2024-го місто визнало Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. 

Втім, традиційно новопризначений очільник британського уряду насамперед фокусується на внутрішніх питаннях. А тут за часів прем’єрства Стармера накопичилося чимало проблем – від економіки до оборони.

Падіння шести урядів за 10 років не є звичним для Британії і свідчить про суттєву внутрішню кризу. Кількасотлітня політична система країни, яку вважають однією з найстабільніших демократій у світі, вперше опинилася під загрозою радикалізації. 

Західна преса припускає, що прем’єрство Бернема, якому нині 56-років, може стати останнім шансом для британського істеблішменту відвернути прогнозований прихід до влади ультраправих з Reform UK Найджела Фараджа.

Докладніше – в матеріалі Ольги Ковальчук Прихильник України та ЄС: чи зможе прем'єр Бернем убезпечити Британію від ультраправих.