Чому Молдова успішно просунулася в реформі правосуддя і чого бракує Україні

П'ятниця, 31 липня 2026, 19:30 - Антон Філіппов

Свіже опитування молдован про довіру до системи правосуддя показало позитивний тренд: за декілька років частка тих, хто довіряє збільшилася з 22% до 32%. 

Досягти цього вдалося за допомогою веттингу – процедури перевірки доброчесності суддів, яка почала перезавантажувати судову систему. Веттинг у Молдові далекий від завершення, тож і довіра не ідеальна – але динаміка змін стала очевидною для суспільства.

Україна намагається очистити свою судову систему ще з 2015 року – але досі не досягла подібного сприйняття: довіра до українських судів за опитуваннями коливається на рівні 10-15%. 

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко поговорив з учасниками процесу, вивчив значну кількість документів і розповідає про систему, що запрацювала у сусідів і мала би стати уроком для України – адже для руху в ЄС ця реформа є однією з ключових. 

Докладно про те, чому Молдові вдалося – в статті Як Молдові вдалося. Розповідаємо про судову реформу за участю ЄС, на яку не зважилася Україна. Далі – стислий її виклад.

Молдова зіткнулася рівно з тими ж проблемами, що свого часу й Україна: неможливо реформувати корумпований закритий клуб силами цього закритого клубу, тому стандартні європейські підходи через самоврядування суддів і прокурорів, через поступове оновлення тощо не мали шансу.

Утім, Молдові пощастило.

"Так склалося, що у 2022 році майже одночасно сплив термін повноважень усіх – і членів органу суддівського самоврядування, Вищої ради магістратури (у термінах України це як ВРП з функціями ВККС. – ЄП), а згодом і усіх членів Вищої ради прокурорів. Це зробило можливим повний перезапуск цих органів", – розповідає "ЄвроПравді" Надєжда Хріптієвскі, членкиня першої комісії, що проводила перевірку кандидатів до обох Вищих рад.

Це стало першим етапом реформи, що отримала назву "преветтинг". 

Вищі ради не є судовими органами, але вони відбирають інших суддів, беруть участь у формуванні Верховного суду тощо. Тобто це – довгострокова основа системи правосуддя.

До комісії увійшли три національних члени і три іноземці, номінованих "партнерами по розвитку", тобто державами, які надають Молдові фінансову допомогу. У Кишиневі було розуміння, що за тотальної корумпованості судової системи потрібні зовнішні гаранти незалежності відбору. 

Оскільки йшлося не про звільнення чинних членів рад, а про набір нових, то відбір зробили максимально жорстким.

Перевірка виявилася настільки жорсткою, що, до прикладу, у Верховному суді Молдови веттинг пройшов лише один (!) суддя. Інші – або провалили перевірку, або звільнилися, щоб її уникнути.

Веттингові комісії чують від суддів та прокурорів історії про подарунки на весілля, про допомогу батьків-заробітчан... Навіть пояснення, що судді економлять на їжі, бо мають закрутки та ковбасу від родичів з села (це не жарт, а реальні формулювання). Часом комісія погоджується "враховувати ковбасу".

Приклад – звіт головного антикорупційного прокурора Молдови Марчела Думбравана, який успішно пройшов веттинг у 2025 році. 

Комісія визнала фотодокази замороженого м'яса, інших продуктів, саморобної консервації тощо, отриманих ним від родичів з села, достатніми та погодилася врахувати економію витрат з боку прокурора.

Настільки жорстка процедура, звісно ж, викликала опір. Судові позови, затягування, спроби дискредитувати процес вдарили по авторитету веттингу, який і так не мав значної довіри у суспільстві. Та з часом це змінилося.

Так чи інакше, судова реформа – навіть попри її затримки та певну критику всередині країни – стає історією успіху Молдови. А зважаючи на те, що Кишинів взявся за реформу також прокурорської частини системи правосуддя, є підстави очікувати, що у звіті щодо держав-кандидатів 2026 року ми побачимо кращі оцінки Молдови у порівнянні з Україною.

І ось це – цілком реальна проблема на нашому шляху до вступу. Якщо Україна не робитиме кроків зі свого боку, це відставання ставатиме дедалі більшим.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Як Молдові вдалося. Розповідаємо про судову реформу за участю ЄС, на яку не зважилася Україна.