Вибух боєприпасів у Болгарії, причина відмови по Patriot, розпад коаліції в Естонії: новини дня

Понеділок, 10 серпня 2026, 21:17 - Антон Філіппов

У Болгарії через декілька днів після вибуху дрона стався вибух на заводі боєприпасів. За останній тиждень інциденти з дронами сталися у Німеччині та Молдові.

Польща, Литва, Латвія та Естонія співпрацюють у захисті від потенційних атак Росії на інфраструктуру цих країн, а у Данії фіксують рекордні перебої з GPS в районі острова Борнхольм.

Все важливе і цікаве за понеділок, 10 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Причина відмови по Patriot

Виробники Patriot бояться, що Україна вироблятиме ракети швидше і дешевше, пише The Atlantic.

Видання дізналося, що компанії Raytheon і Lockheed, виробники системи Patriot, побоюються, що Україна у разі отримання ліцензії вдосконалить ракети і зможе виробляти їх швидше та дешевше за американців.

Один республіканський посадовець, який підтримує видачу ліцензії, розповів виданню, що компанії "офіційно обґрунтують свої побоювання крадіжкою інтелектуальної власності та передачею технологій". Але, за його словами, "їхнє справжнє занепокоєння полягає в тому, що українці знайдуть спосіб вдосконалити Patriot, а потім вироблятимуть їх у великих обсягах швидше та за значно менші кошти, ніж це можуть зробити існуючі виробничі лінії у США".

Тим часом Пентагон, за даними газети The Washington Post, тисне на "оборонку" для нарощення виробництва зброї.

Вибух боєприпасів у Болгарії

У Болгарії – вибухи на заводі боєприпасів, сотні працівників евакуювали.

Пізніше стало відомо, що пожежу локалізували, вогонь знищив склад.

В результаті інциденту ніхто не постраждав.

А 8 серпня прем’єр Болгарії заявив, що на території країни вибухнув безпілотник, що залетів з території Румунії. Це сталось за кілометр від компресорної станції Трансбалканського газопроводу.

10 серпня міністр закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова провела зустріч з послом України Олесею Ілащук. Під час бесіди Петрова висловила серйозну стурбованість болгарської сторони та наголосила, що будь-яке несанкціоноване вторгнення в повітряний простір Болгарії є неприйнятним.

Ілащук у відповідь наголосила, що Україна не спрямовувала безпілотники до Болгарії

Вона наголосила, що Україна повністю відкрита до співпраці у проведенні розслідування, а також акцентувала, що причиною інциденту є війна Росії в Україні.

Болгарія використає кредитні кошти від ЄС на закупівлю систем протидії дронам.

Вибух дрона у Молдові

У поліції Молдови заявили, що апарат, який вибухнув на території країни 9 серпня, є першим такого типу; його характеризують як "безпілотник-ракету".  

Прем’єр і президентка Молдови поклали на Росію відповідальність за вибух дрона у країні.

Після падіння дрона Кишинів відкликав для консультацій свого посла в РФ.

Деталі щодо дрона у Лейпцигу

Німецькі слідчі виявили сліди ДНК на місці ймовірного нападу на український літак з використанням дрона в аеропорту "Лейпциг/Галле" ввечері 4 серпня.

Виявлені сліди ДНК збігаються зі старішим зразком, який було задокументовано у 2024 році у зв’язку з підпалом у логістичному центрі DHL у Лейпцигу. Проте, за інформацією видання Die Zeit, поки немає доказів зв’язку між цими двома випадками. Також невідомо, кому належать знайдені зразки ДНК.

Крім того, видання Die Zeit дізналося, що дрон в аеропорту Лейпцига врізався в крило українського літака і дивом не вибухнув.

За інформацією видання, записи з камер спостереження аеропорту зафіксували, як ввечері (близько 19:30) 4 серпня якийсь об’єкт летів прямо на цей літак.

Зрештою він влучив в одне з крил. Крила є особливо вразливими частинами літака, оскільки зазвичай у них розташовані паливні баки. Той, хто хоче підірвати літак, підриває бомбу саме там.

Чому вибуховий пристрій не вибухнув, поки що незрозуміло.

У Німеччині хочуть оперативно покращити захист аеропортів від дронів, а також задіяти Бундесвер на території країни для захисту від дронів.

Загрози для Європи

Польща, Литва, Латвія та Естонія співпрацюють у захисті від потенційних атак Росії на інфраструктуру цих країн, які можуть бути здійснені "під чужим прапором", про що неодноразово попереджали розвідки союзників. 

Серпневий парад до дня польської армії у Варшаві буде наймасштабнішим в історії.

Шведська служба безпеки зірвала операцію РФ з дискредитації Швеції, НАТО та ЄС, а в Австрії розкрили схему обходу санкцій з постачання двигунів до російських ракет.

У Данії фіксують рекордні перебої з GPS в районі острова Борнхольм, а у британських дронах виявили камери, які передавали дані Китаю, у Міноборони прокоментували.

Польща і історичні питання

Спікер Сейму закликав Україну визнати події на Волині геноцидом задля вступу в ЄС.

Голова Ради та спікер Сейму Польщі зустрілися та обговорили історичні питання.

Різне щодо України і українців

Українські вогнеборці у Франції зупинили пожежу, яка загрожувала населеному пункту.

Суд у Польщі відхилив скаргу українського тіктокера на 10-річну заборону в’їзду до Шенгену.

У Загребі знімають фільм про "Північний потік" з "українськими військовими".

Албанія відреагувала на заяви Володимира Зеленського щодо Косова, які викликали обурення у Приштині.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч із польським спікером Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим у місті Щавниця, що у Малопольському воєводстві. Спікер польського Сейму заявив, що підтримує вступ України до Європейського Союзу, але водночас наголосив, що для вступу українцям доведеться "замислитися над усіма аспектами своєї історії". 

Спека в Європі

Західна Європа пережила найспекотніші червень-липень за всю історію спостережень. Рівень води у Рейні в Нідерландах побив майже 80-річний мінімум.

Видання Politico пише, що рекордно спекотне літо коштуватиме економіці ЄС 180 млрд євро.

У Британії також масштабні посухи, мільйони людей зіштовхнулися з обмеженнями у водовикористанні.

Решта новин

Могила ельфа із "Гаррі Поттера" завадила прокладанню кабелю між Британією і Ірландією.

Урядова коаліція Естонії втратила більшість у парламенті.

Працівників угорського МЗС у часи Сійярто змушували удавати журналістів на брифінгах – ЗМІ.