Як французькі медіа досі транслюють пропаганду Кремля та хто їм допомагає
Перед європейськими державами постає новий виклик – легітимізація і захист російських наративів європейськими медіа.
29 липня уряд Франції звинуватив колишню керівницю Russia Today France Ксенію Федорову у веденні кампаній з дезінформації, спрямованих Росією, та у загрозі фундаментальним інтересам країни. Їй заборонили перебувати у Франції, а за два дні заморозили її активи.
Зараз Федорова є авторкою CNews, Europe 1 та JDNews – великих французьких медіа з історією, що належать Венсану Боллоре. Тепер вже не Кремль, а французькі роботодавці Федорової, заявляють про напад на свободу слова та плюралізм.
Поява на тих самих майданчиках Юлії Мендель, колишньої речниці Зеленського, яка системно поширює наративи, що збігаються з російськими, стала додатковою ілюстрацією цієї проблеми.
Докладно – в статті журналістки Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Від Russia Today до Юлії Мендель. Новий виклик для Франції у боротьбі з пропагандою Кремля. Далі – стислий її виклад.
Телеканал Russia Today France розпочав мовлення у грудні 2017 року.
Він не позиціонував себе як офіційний голос російської держави, а стверджував, що є просто альтернативою до медійного мейнстриму. Керівниця телеканалу Ксенія Федорова обіцяла давати голос тим, кому інші приділяли замало уваги.
RT не намагався переконати французьку аудиторію в тому, що Владімір Путін є найкращим лідером. Його метою було послабити довіру до демократичних інституцій, що є противниками Путіна.
Західні уряди він зображував як брехливі, традиційні медіа – як упереджені, і переконував, що впевненості у фактах бути не може. Бо коли аудиторія доходить висновку, що всі версії подій однаково ненадійні – це вже є перемогою Кремля.
ЄС зважився на різкі дії і зупинив мовлення RT France (а також всієї мережі RT і Sputnik) лише після повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Але куди поділися ті, хто працював на російську пропаганду?
Дослідник Національного інституту східних мов і цивілізацій Франції Максим Одіне (Maxime Audinet), який ґрунтовно вивчав RT France, виявив, що чимало колишніх співробітників телеканалу згодом приєдналися до медіа, пов’язаних із медіагрупою Венсана Боллоре. У тому числі – ключові особи органу російського впливу.
Кар’єрний шлях Ксенії Федорової – найбільш показовий. Хоча Одіне каже, що переговори щодо її залучення до групи розпочалися ще у 2023-му, та публічна інтеграція відбулася на початку 2025 року.
Одіне та його дослідницька група проаналізували 44 колонки Федорової, опубліковані в JDNews. Їхні висновки: тут не йдеться про незграбну пропаганду чи повторення інструкцій з центру. Система працює суттєво складніше.
Значна група колонок просувала думку, що дискусія у Франції обмежена цензурою, подвійними стандартами та нібито монополією на інформацію.
Федорова стверджує, що європейські уряди та журналісти запровадили табу на тематику української корупції, щоб захистити героїчний образ Зеленського. Допомогу Україні вона подає як економічну жертву, нав’язану європейцям.
Трансформація від фактів до неправди є тонкою.
Те, що тези, які відповідають російським стратегічним інтересам та інформаційній політиці, поширюють у французькому медіа неймовірно все ускладнює.
Залучення до цієї екосистеми ексречниці Зеленського Юлії Мендель, представивши її як українську "дисидентку", відкриває інший бік того самого процесу.
Видворення Федорової може тимчасово прибрати з публічного простору один помітний голос. Але воно не скасує практику найму колишніх співробітників RT, не змінить редакційних стимулів медіа і не завадить французьким коментаторам висувати ті самі аргументи.
Справжнім випробуванням стануть наступні президентські вибори.
Докладніше – в матеріалі журналістки Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Від Russia Today до Юлії Мендель. Новий виклик для Франції у боротьбі з пропагандою Кремля.