Як зростаюча популярність ультраправих може змінити Європу і чим це загрожує
Німеччина увійшла в той самий цикл гіперполітичної поляризації, який уже спостерігається в значній частині Європи. Це підтвердили результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії.
Там знову перемогла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") – лише через кілька тижнів після того, як отримала найбільшу частку голосів на земельних виборах у Саксонії-Ангальт.
Якщо ця тенденція посилиться у 2027 році, коли у Франції, Італії, Греції та Польщі відбудуться загальні вибори, Європа може опинитися в постліберальній реальності.
Про те, куди рухається Європа і чому, читайте в колонці спеціального радника високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024) Закі Лаїді Постліберальна Європа? Чи є перемоги "Альтернативи для Німеччини" ознакою змін на континенті. Далі – стислий її виклад.
На думку автора колонки, серед численних чинників, які штовхають Європу до постліберальної реальності, – деіндустріалізація, висока вартість життя (погіршена стрибками цін на енергоносії) та "ефект Трампа", який додав рішучості його неліберальним послідовникам далеко за межами Сполучених Штатів.
"Але найпотужнішим фактором, безперечно, є міграція, яка відіграє значну роль у європейському політичному житті – відтоді, як у 2015 році тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель вирішила прийняти мільйон біженців, що тікали від заворушень і конфліктів на Близькому Сході та в інших регіонах", – пише Закі Лаїді.
За останні 11 років європейським державам вдалося суттєво скоротити міграційні потоки завдяки посиленню прикордонного контролю, угодам із країнами походження та транзиту мігрантів, а також суворішим умовам надання притулку та в’їзду.
Однак, за словами спеціального радника високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024), Європа й надалі перебуває в полоні міграційної політики.
"Пов’язані з міграцією страхи сприяють тим, хто обіцяє посилити контроль над іноземним населенням або населенням іноземного походження – і це відкриває двері постлібералізму", – зазначає автор колонки.
Він наводить приклад Марін Ле Пен із ультраправого "Національного об’єднання", яка хоче, щоб французькі громадяни мали пріоритет перед іншими під час розподілу соціального житла – хоча французька конституція наразі забороняє дискримінацію за походженням або громадянством при доступі до соціальних послуг. Позбавлення іноземців, які законно проживають у країні, допомог, на які вони мають право, залишило б їм мало варіантів, окрім репатріації.
"Тож питання зміщується від контролю над імміграцією до улюбленої політики ультраправих – реміграції", – пише спеціальний радник високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024).
Так само, хоча хіджаб вже заборонений у французьких школах згідно з принципом світськості (який вимагає від держави зберігати нейтральність щодо всіх релігій), "Національне об’єднання" хоче заборонити його в усіх громадських місцях.
А оскільки запровадити це не дозволяє французьке законодавство, "Національне об’єднання" прагне провести з цього питання загальнонаціональний референдум.
"Саме в такі моменти – коли народ має останнє слово щодо всього, і ніщо, включно з верховенством права, не може стати йому на заваді – ліберальна система перетворюється на постліберальну", – зазначає Закі Лаїді.
Ліберальна держава, пояснює автор колонки, ґрунтується на ідеї, що певні принципи можуть бути застосовані навіть проти самого народного суверенітету, а воля більшості має бути врівноважена – інакше вороже налаштована більшість може розтоптати індивідуальні права та права меншин.
Якщо народний суверенітет переважає над усім – тоді дозволеним стає все. Наприклад, нещодавнє опитування показало, що більшість французьких виборців підтримують відновлення смертної кари для вбивць дітей.
"Наступний виборчий цикл у Європі може показати, чи виборці й надалі погоджуватимуться з тим, що на народний суверенітет мають бути накладені певні обмеження", – резюмує колишній спецрадник.
Докладніше – в колонці Закі Лаїді Постліберальна Європа? Чи є перемоги "Альтернативи для Німеччини" ознакою змін на континенті.