Чи втратить Росія вплив на найбільш "слухняний" регіон Молдови та що свідчить її про провал

Четвер, 19 листопада 2026, 08:30 - Антон Філіппов

Минулими вихідними у Молдові відбулася подія, що видається дрібною: Гагаузька автономія обирала своє керівництво. Вибори ще не завершилися, попереду другий тур голосування за керівника автономії та за більшість місцевих депутатів.

Парадоксально, але ця регіональна подія має також геополітичне значення.

Річ у тім що Гагаузія – це оплот російського впливу у Молдові. Підтримка Кремля тут навіть суттєво вища, ніж у Придністров'ї.

Та перший тур виборів показав, що традиційні московські інструменти впливу на вибори у Молдові перестали працювати навіть у найбільш лояльному до Кремля регіоні. Кандидат Кремля взяв друге місце і лише 24,2% (у лідера – 38,4%).

Деталі – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Ляпас з Молдови. Як вибори у Гагаузії довели провал старих підходів Кремля. Далі – стислий її виклад. 

"Гагауз Єрі" – це маленька автономія у складі унітарної Молдови. Це саме по собі є парадоксом, але так склалося на початку 1990-х, під тиском Росії та лояльних до неї сил. Зрештою, можна згадати і про унітарну Україну, у складі якої так само з’явилася Автономна республіка Крим.

Перший тур виборів продемонстрував провал кремлівських політтехнологів, які обрали украй невдалого кандидата – Федора Гагауза. 

Мало сумнівів, що росіяни обрали Гагауза суто через його прізвище. Інших переваг він просто не має.

Його провал у першому турі довів втрату ефективності мережі купівлі голосів на виборах. Адже провалилися також кілька ключових для Ілана Шора претендентів до місцевого парламенту. Частина з них навіть не вийшла у другий тур.

Ілан Шор – біглий молдовський олігарх, який живе у Москві та виконує роль агента впливу РФ на молдавську політику. 

Втім, Гагаузія не перестала бути проросійською, а Федор Гагауз зберігає шанс на перемогу у другому турі.

Цікавий збіг: обидва учасники другого туру на виборах башкана Гагаузії мають правоохоронне минуле. 

Федор Гагауз до переходу у політику, ще у кінці 90-х та на початку "нульових, був міністром внутрішніх справ регіону. Александр Стояногло у той самий час – прокурором регіону (і продовжив працювати у прокуратурі й надалі, навіть певний час побув генпрокурором).

Лідер першого туру Стояногло отримав на 14% більше голосів виборців, ніж в Гагауза, – 38,4%.

Для багатьох у цьому регіоні Стояногло є "занадто прозахідним".

Зараз офіційний Кишинів дуже сподівається, що Стояногло виграє.

Бо це, по-перше, дозволить вийти з тривалої кризи у відносинах Гагаузії та центральної влади Молдови. А по-друге, остаточна поразка російського кандидата доведе, що вплив Росії та її грошей на вибори лишився у минулому.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Ляпас з Молдови. Як вибори у Гагаузії довели провал старих підходів Кремля.