Як Єврокомісія оцінила реформи України у сфері довкілля і які виявила проблеми
Цього року Європейська комісія, згідно з даними зі звіту про розширення, оцінила рівень підготовки України у сфері довкілля та зміни клімату (розділ 27 "Довкілля та зміна клімату") як some level of preparation – певний рівень підготовки. Прогрес за звітний період – some progress, тобто певний прогрес.
Якщо подивитися на оцінки попередніх років, динаміка не надто оптимістична.
Докладно про це – в статті голови правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталії Андрусевич Знову двійка: чому екологічні реформи грузнуть на шляху до ЄС і як це виправити. Далі – стислий її виклад.
Серед позитивних результатів цього року – ухвалення Стратегії циркулярної економіки та Стратегії збереження біорізноманіття, підготовка підзаконних актів у сфері водної політики та промислового забруднення. У кліматичній політиці – новий Національно визначений внесок за Паризькою угодою до 2035 року та Довгострокова стратегія низьковуглецевого розвитку з орієнтиром на кліматичну нейтральність до 2050 року.
Це важливі рішення. Але за ними залишається чимало невиконаної роботи.
У багатьох сферах ми вже маємо стратегії, закони та плани, але ще не маємо повноцінно працюючих систем їх реалізації.
Наприклад, ухвалення Стратегії збереження біорізноманіття – безумовно, позитивний крок. Але в тому самому звіті Комісія висловлює занепокоєння будівельними проєктами, які впливають на природоохоронні території.
Формулювання "частково узгоджено" повторюється у звіті практично в усіх тематичних напрямах: якість повітря, управління відходами, водна політика, промислове забруднення, хімічна безпека.
За кожним із них – конкретні незавершені завдання.
Особливо принциповим залишається питання горизонтального екологічного законодавства – оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Україна пройшла значний шлях у наближенні цих процедур до вимог ЄС. Однак Комісія знову наголошує, що законодавство залишається лише частково узгодженим, а застосування ОВД і СЕО має бути забезпечене для всіх відповідних проєктів, планів і програм.
Окрему увагу звернено на спрощення адміністративних процедур. Воно не повинно призводити до загальних винятків, виключення цілих категорій проєктів зі сфери регулювання, уникнення оцінки сукупного впливу або штучного поділу проєктів. Також мають бути гарантовані громадські консультації та доступ до правосуддя.
Це зауваження може мати серйозні наслідки для переговорного процесу.
Серед іншого, Єврокомісія прямо вказує на послаблення адміністративної спроможності, розпорошеність повноважень і негативний вплив об'єднання двох міністерств – Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки. Робоче навантаження, обмежене фінансування та зниження пріоритетності екологічних питань призводять до затримок з ухваленням законодавства й негативно впливають на його імплементацію.
Рекомендації минулого року були виконані лише частково, тому більшість із них залишаються актуальними.
Тобто частину завдань ми переносимо зі звіту у звіт.
Україні потрібно не просто врахувати нові рекомендації, а насамперед виконати ті, які вже були визначені раніше.
Порівняння з Молдовою цього року особливо показове. Єврокомісія оцінює рівень підготовки обох країн однаково – some level of preparation. Але прогрес Молдови визначено як good progress, тоді як України – як some progress. Крім того, Молдова значною мірою виконала рекомендації попереднього року, а Україна – лише частково.
Показовою є й різниця у визначених переговорних орієнтирах: у дорожній карті для Молдови передбачено можливість закриття розділу 27 вже у 2027 році, тоді як для України аналогічного орієнтира наразі не встановлено.
Розділ 27 – складний і дорогий. Але його складність не повинна бути приводом відкладати реформи. Навпаки, що раніше ми почнемо системно працювати над імплементацією, то більше шансів матимемо пройти цей шлях без зайвих затримок.
Докладніше – в матеріалі Наталії Андрусевич Знову двійка: чому екологічні реформи грузнуть на шляху до ЄС і як це виправити.