Вільна торгівля з Канадою – подарунок від діаспори

Середа, 15 липня 2015, 09:00 - Юрій Панченко, Європейська правда

Україна та Канада завершують переговори про створення зони вільної торгівлі.

Увечері 14 липня під час візиту до Канади прем’єр-міністра Арсенія Яценюка було підписано декларацію про закінчення переговорів щодо створення ЗСТ. 

Підписання відповідного протоколу означає, що будь-які правки до тексту угоди більше не вноситимуть. У свою чергу для запуску режиму вільної торгівлі сторонам залишилися формальності: юридичне вичитування тексту, переклад та синхронізація документів трьома мовами (українською, англійською та французькою), після чого угода буде винесена на підписання та ратифікацію.

Документ підписали торговий представник України Наталія Микольська і представник міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади Марвін Хільдебранд

Навіть зважаючи на традиційні для липня відпустки чиновників (насамперед – канадських), підписання документа цілком можливе вже у вересні-жовтні. А відповідно – набрання чинності режиму вільної торгівлі з початку наступного року.

Переговори України та Канади тривали з 2009 року. Цікавий момент – тоді, шість років тому, офіційно оголошувалося, що, зважаючи на незначні обсяги нашої торгівлі, переговори можуть бути завершені вже за півроку.

Однак, як виявилося, у 2012 році переговори було заморожено – Канада відреагувала на численні порушення Україною норм СОТ, а насамперед – на наші спроби переглянути умови свого членства у торговельній організації.

Про відновлення переговорів офіційно було оголошено вже після зміни влади в Україні. За словами міністра економіки Канади Еда Фаста, "ми заморозили переговори, тому що побачили, що режим Януковича не має наміру виконувати норми СОТ. У такій ситуації створення ЗВТ з Канадою було неможливим". 

Відповідно, за його словами, канадійці "повернулися до переговорів з Україною тільки тоді, коли переконалися, що новий український уряд має намір дотримуватися норм СОТ".

Але головне інше – Україна завершує переговори в абсолютно іншій економічній ситуації, ніж починала.

Шість років тому Канаду не сприймали як важливого торговельного партнера України.

Незначний товарообіг, а головне – схожі структури аграрного виробництва, не дозволяли сподіватися на значне збільшення експорту до цієї країни. Тим більше, що основним ринком збуту неаграрного експорту була РФ, і ніхто не гадав, що ситуація так швидко зміниться.

У 2011 році Мінекономрозвитку провело дослідження ефекту такої лібералізації. Згідно з ним, навіть у випадку повної лібералізації Україна отримає створення додаткових 4 тисяч робочих місць, а  прискорення економічного зростання складе мінімальні 0,03% на рік.

В такій ситуації користь від режиму вільної торгівлі в українському уряді бачили в спрощенні інвестування. Втім, згодом з документа виключили питання захисту інвестицій та торгівлі послугами. Зараз в Мінекономрозвитку обіцяють повернуться до цих питань одразу після початку роботи зони вільної торгівлі товарами.

Що змінилося відтоді?

Двосторонній товарообіг між Україною та Канадою і зараз не дуже значний. За результатами першого кварталу 2015 року товарообіг між Україною та Канадою склав $34,2 млн, а експорт українських товарів - лише $7,6 млн, зменшившись за рік більш ніж удвічі. У свою чергу обсяг канадських інвестицій ($67,3 млн) складає лише 0,2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до економіки України. 

На перший погляд, за ці роки нічого не змінилося й особливого інтересу в цьому ринку для України немає.

Але – і це ключова відмінність від ситуації п’ятирічної давнини, – фактично втративши російський ринок, Україна значно більше зацікавлена у нових ринках, насамперед – для своєї продукції металургії та машинобудування.

Саме тому зростає значення лібералізації торгівлі з Канадою – країною-членом G7 та однією з найбільших економік світу.

"Звичайно, у перші рік чи два дії режиму вільної торгівлі важко очікувати значного збільшення нашого експорту. Однак, якщо дивитися на п’ятирічну перспективу, ми можемо розраховувати на збільшення українського промислового експорту  - в тому числі з високою долею доданої вартості, а також експорту готових продуктів харчування", - пояснила ЄвроПравді торговий представник України Наталія Микольська.

Варто зазначити - досі Україна не експортувала до Канади продукцію з високою часткою доданої вартості. Переважну більшість - 61% - українського експорту до Канади складає мідь та мідні вироби. Також ми експортуємо до Канади продукцію металургії (6,5% українського експорту), іграшки (5,9%),  молоко, яйця та мед (разом 4,5%) та деревину (4,1%). 

Режим вільної торгівлі дозволяє змінити структуру українського експорту. Звичайно, за умови активності українських компаній. 

Крім того, зазвичай вигідність чи невигідність умов вільної торгівлі залежить від нюансів: численних додатків, уточнень та вилучень. Яскравий приклад - режим вільної торгівлі в рамках СНД, який лише погіршив умови торгівлі в регіоні. Звісно, на користь Росії.

Але з Канадою ситуація є діаметрально протилежною, і це ще один привід для оптимізму. Досі жодні переговори про лібералізацію торгівлі не проходили у таких сприятливих для України умовах.

Звичайно, що Канада, як і будь-яка інша країна, захищає інтереси своїх виробників. Зокрема, погодивши обнуління мит на 99% експорту, Оттава зберігає певні винятки (насамперед серед аграрних товарів, але не тільки).

Але у даному випадку, окрім потужних лобістів національної промисловості, на канадських переговірників впливала й не менш потужна українська діаспора!

Активність української діаспори стала тією силою, яка постійно впливала на переговори, домагаючись кращих умов для України. 

Більше того, 19 жовтня у Канаді відбуватимуться федеральні вибори. У такій ситуації політики стають ще уважнішими до побажань виборців, а особливо – якщо вони об’єднані у потужну та численну групу.

Все це дозволяє говорити про те, що режим ЗВТ із Канадою буде більш вигідний для української стороні. Це підтверджують і дані з уряду – режим вільної торгівлі буде асиметричним: якщо Канада одразу після набрання чинності режиму вільної торгівлі обнуляє 98% своїх мит, то Україна - лише 86%, залишивши для решти перехідний період до семи років.

Згідно з урядовим повідомленням, положення проекту Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, серед іншого, забезпечують поглиблення  захисту інтелектуальної власності, а також  регулювання державних закупівель. Це означатиме, що український бізнес, серед іншого, отримає доступ до держзакупівель Канади.

Експерти Oxford Analytica – однієї з провідних світових консалтингових організацій, що надає стратегічний аналіз світових подій для урядів та  міжнародних установ, – характеризують угоду з Канадою як однозначно вигідну для України.  

"Канада має більше ніж 1 млн громадян українського походження, і уряд докладає всіх зусиль для підтримки України і країн Східної Європи проти агресивної політики Росії… Хоча постачання наступального озброєння (яке є найбільш бажаним ) є малоймовірним, запити про надання допомоги можуть мати довготривале значення для створення зв’язків між українською владою та Заходом. Коли офіційні особи Заходу пропонують Києву торговельні угоди та позики, вони тим самим закладають підвалини для співпраці після завершення конфлікту", - йдеться у звіті організації.

Характерно, що оксфордські експерти вважають підписання ЗВТ з Канадою одним з етапів посилення співпраці України та Заходу,  просування якої дозволить західним країнам "знайти певні можливості для продажів свого озброєння".

Якщо повернутися до економіки, то можна назвати два головних ризики від впровадження ЗВТ з Канадою.

По-перше, система надання квот у Канаді суттєво відрізняється від звичної нам європейської.

Замість надання певного обсягу квот для окремої країни у Канаді використовується принцип спільної квоти для всіх країн, що мають преференційний торговельний режим.

Для України це і певні ризики, але водночас і можливості. За існуючі квоти українцям доведеться поборотися з товаровиробниками з інших країн, що мають режим вільної торгівлі з Канадою.

До того ж ситуацію дещо погіршує відмінність техстандартів Канади від європейських.

Однак і тут Україна матиме свої переваги. Зокрема, в угоді про створення ЗВТ вказано про надання Канадою технічної допомоги. Канадські фахівці безкоштовно консультуватимуть українські компанії, допомагаючи їм вийти на цей ринок. Це дозволяє сподіватися, що українські виробники витримають конкуренцію, а незвичний режим квотування стане швидше благом для наших експортерів. 

Другий ризик - за останній рік умови торгівлі змінилися і для Канади. Насамперед йдеться про негативний вплив російських контрсанкцій. За оцінками канадських ЗМІ, особливо постраждала місцева м’ясопереробна промисловість, адже свинина була однією з головних статей експорту до РФ. Також про втрати від контрсанкцій заявляли експортери мороженої риби.

Можна припустити, що цей імпорт піде на наш ринок, а зважаючи на різницю в обсягах, це може стати проблемою для вітчизняних виробників, принаймні - для українського тваринництва.

Втім, за даними ЄвроПравди, ця проблема була врахована, а умови угоди - насамперед виключення з режиму вільної торгівлі - захищають національних виробників і від цієї загрози.

Підсумовуючи, варто ще раз наголосити - так само, як і вільна торгівля з ЄС, спрощений доступ на канадський ринок дає нові можливості, але нічого не гарантує.

Чи стане ЗВТ новим поштовхом для української економіки, значною мірою залежить від активності українського бізнесу. Але можливості, що дає їм новий торговельний режим, дозволяють сподіватися на загальний успіх.