Російська помста Литві: як Вільнюс реагує на нові погрози Кремля

Фактично "оголошенням війни" – так на зустрічі з Владіміром Путіним самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко назвав ситуацію навколо калінінградського транзиту.

З 17 червня Литва заборонила транзит до Калінінградської області РФ товарів, що потрапили під санкції ЄС – і цей крок викликав вкрай гостру реакцію Москви.

Там обіцяють відповідь, "яку відчують усі литовці" – однак можливості для створення проблем Вільнюсу в РФ обмежені.

Саме тому російська та білоруська пропаганди натякають на можливості силової відповіді Литві – аж до повномасштабної воєнної атаки.

Як до таких погроз ставляться у Литві? І як готуються до нового загострення? Про це ЄвроПравда поговорила з викладачем кафедри міжнародних відносин Вільнюського університету Вітісом Юрконісом.

Нижче – найцікавіші цитати литовського політолога, а повний текст нашої розмови можна подивитися на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Реальність військової загрози РФ

Погрози від Кремля лунають не вперше і, напевно, не востаннє. Раніше також мали місце різні провокації.

Якщо говорити про можливі загрози воєнного сценарію, то й тут немає нічого нового – про це Литва говорила своїм союзникам у країнах НАТО останніх десять років.

Литва виразно й зрозуміло говорила про загрози Кремля і в 2008 році (рік нападу РФ на Грузію. – Ред.), коли дехто в ЄС вважав нас просто панікерами. Ми й тоді говорили, що через цю загрозу нам потрібна більша присутність солдатів НАТО та інфраструктури Альянсу.

Тож до цього сценарію ми потроху готуємось. Могли б готуватися швидше, але вже як є.

При цьому ми чудово розуміємо, що основна битва зараз ведеться в Україні і що в такій ситуації відволікати увагу НАТО також не можна.

Нам необхідно робити свої домашні завдання, але при цьому не забувати, що допомога Україні має йти в першу чергу. Зокрема, вся важка артилерія має йти до України.

Все ж таки, на відміну від України, ми – країна НАТО. У такій ситуації відкривати другий фронт проти НАТО, маючи при цьому не таку вже й спокійну ситуацію на фронті з Україною, для Кремля було б не те що безумством, а безумством у квадраті, якщо не в кубі.

Цілі РФ у погрозах Литві

В першу чергу Росія намагається дискредитувати НАТО, давши підстави вважати, що у разі реальних загроз вони не здатні надати необхідну допомогу.

Подібна теза постійно вкидається в регіоні, особливо з початком війни проти України.

Для цього Росія зараз намагатиметься посунути "червону лінію", постійно провокуючи НАТО. Наприклад, вони постійно роблять це з повітряним простором, тестуючи, де ця "червона лінія".

Втім, часи змінилися, і НАТО також сприймає Росію та погрози Кремля значно серйозніше, ніж п’ять чи десять років тому.

Чого ж у такій ситуації зараз намагається досягти Кремль? Перше – це посіяти паніку серед населення.

Друге – діяти за принципом "розділяй і володарюй". Можливо, якісь литовські політики відгукнуться на ці погрози та вимагатимуть пом'якшити курс.

Ну і, звісно, ​​знайти якихось союзників у Брюсселі, які б могли сказати: "Не все так однозначно. Давайте переглянемо".

Як країни Балтії готуються до загроз РФ

Ми бачимо посилення натівських солдатів. У нас у Литві перебуває контингент із Німеччини, в інших країнах Балтії – британці та канадці. Також є ротація військових із США.

Ми також лобіюємо, щоб військова присутність була не на ротаційній, а на постійній основі.

Посилюється повітряна підтримка протиповітряної оборони, надходять танки. Звісно, нам також потрібна і важка артилерія, але, як я вже казав, насамперед вона має дійти до України.

Крім того, всі країни Балтії підтягнулися, і зараз на оборону йде більше ніж 2% від ВВП, як того вимагають норми НАТО. Наразі це вже 2,5%, але є плани додатково збільшувати військові витрати.

Звичайно, все це не дає повної безпеки, і в країнах Балтії про це також говорять (йдеться про заяву прем'єрки Естонії Каї Каллас, що в умовах чинних планів держави Балтії могли б опинитися в окупації приблизно на 180 днів, і події понад 100 днів війни РФ проти України дають змогу спрогнозувати, що це могло б означати).

Існували різні підрахунки того, скільки часу наші країни можуть протриматися самі без підтримки союзників у разі агресії РФ.

На щастя, довго чекати на допомогу не доведеться. Була й заява німецьких політиків та військових, що для надання військової допомоги не потрібне жодне політичне рішення – якщо буде збройне зіткнення, ті німецькі військові, які перебувають у Литві, підуть у бій. І ви розумієте, що означатиме, якщо постраждає хоч один із цих військових.

Хоча заяву Естонії також можна зрозуміти. Вони просто звертають увагу, що насправді ситуація дуже серйозна.

Однак не варто всерйоз думати, що РФ вдасться захопити наші країни.

Усі країни Балтії підготовлені до загроз РФ. Не лише армія, а й населення готове оборонятися.

При цьому мобілізація інших країн НАТО також буде дуже швидкою – для цього в останні два роки були прийняті всі необхідні рішення.

Калінінградський транзит. Чому Литва займає жорстку позицію?

Насамперед треба наголосити, що це не одностороннє рішення Литви, а виконання прийнятого ЄС пакета санкцій.

По-друге, рішення у Брюсселі приймаються консенсусом. І, звичайно, ми маємо право голосу. У тому числі виступаючи проти послаблень для РФ, у тому числі з калінінградського транзиту.

Звісно, не виключено, що в ЄС можуть спробувати обійти наше блокування, як це було 2008 року.

Як там буде – побачимо. Однак зрештою рішення, яким би воно не було, буде ухвалене у Брюсселі, а не у Вільнюсі.

Чому ми більш жорстко дивимося на співпрацю з РФ? Тому що ми маємо історичну пам'ять, і є деякі моменти, де ми отримали погрози та удари першими.

Ми мали президента, якому ми зробили імпічмент за те, що за ним стояли певні проросійські сили (Роландасу Паксасу в 2004 році. – Ред.).

У нас російський винищувач зазнав аварії на території Литви у 2005 році. Зрештою, у нас практично щодня порушується повітряний простір.

У цьому плані ми розуміємо, який у нас сусід, і сприймаємо цю реальність. І якщо на нас буде більше тиску, ми своїм прикладом показуватимемо, що на цей тиск ми не піддаємося.

Все, що пов'язане з РФ, тепер є потенційною загрозою для нашої національної безпеки.

Коли Литва підписувала договори з ЄС і були переговори щодо транзиту до Калінінграда, ми були дуже доброзичливими та сподівалися, що зможемо бути якимось місточком між ЄС та Росією.

Цього не сталося. І тепер ми бачимо, що в РФ хочуть зробити інструментами своєї агресії все те, що досить добре працювало останні 20 років.

При цьому я не став би називати теперішню ситуацію кризою – в принципі, ми говоримо про дуже вузький список санкційних товарів. Всі інші товари, як і пасажири, не мають проблем із транзитом.

Просто ми знову отримали ті ж самі погрози, які ми чуємо від РФ десятиліттями.

Сподіваюся, цього разу це підштовхне когось у Португалії, Греції чи Італії звертати увагу на реальну загрозу з боку Кремля…

Погрози РФ та реакція опозиції

Впливових опозиційних політиків, які б пропонували піти на компроміс з РФ, у нас немає.

Є деякі критики дій уряду, проте вони діють так не через те, що вони проросійські, і точно не тому, що вони підтримують війну в Україні, а радше тому, що їм потрібна нагода "вкусити" правлячі партії.

У цьому плані опортуністів вистачає. І були деякі політики, які кажуть, що "Литва свідомо загострює ситуацію".

Я думаю, що вони плутають причину та наслідок. Тому що загострює ситуацію та війну в Україні розв'язала саме Росія.

А Кремль якраз намагається посіяти думку, що нібито хтось інший, а не російська влада, винен у всіх проблемах.

Це їм потрібно і для пропаганди серед жителів Калінінграда, щоб довести, що проблеми виникли не через їхні дії, а просто такий складний час, а всі проблеми створює Литва.

Подібну технологію в РФ використовують не вперше. Згадайте події у Білорусі. І шантаж мігрантами, і Лукашенка, який нібито балансує і не все так однозначно.

Спілкувався Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"