Удар з Вашингтона: що змінить схвалення Конгресом США законопроєкту про підтримку Грузії
6 травня в Грузії відзначали день святого Георгія. Це релігійне свято, яке грузинські православні віруючі зустрічають з особливою вірою і благоговінням.
А крім того – цей день має особливе значення і в новітній політичній історії Грузії.
6 травня 2004 року відбулося падіння режиму диктатора Аджарської автономної республіки Аслана Абашидзе, який втік до Москви і досі перебуває там. Можна також згадати, що також у день святого Георгія, щоправда, не весняний, а осінній – 23 листопада, в Грузії 2003 року відбулася "Революція троянд", в результаті якої було повалено корумпований уряд Едуарда Шеварднадзе.
Цьогоріч у день святого Георгія грузинський народ став свідком ще однієї вкрай важливої події: Палата представників США фактично винесла політичний вирок керівній партії Грузії – "Грузинській мрії", висловивши це в абсолютній підтримці так званого MEGOBARI Act.
Більш того, розклади, за якого цей законопроєкт був прийнятий нижньою палатою Конгресу США, не залишають сумнівів у його схваленні в цілому.
І це – надзвичайно сильний удар по "Грузинській мрії".
"Друг", але не грузинської влади
MEGOBARI Act – англомовна абревіатура Mobilizing and Enhancing Georgia's Options for Building Accountability, Resilience, and Independence ("Мобілізація та розширення можливостей Грузії для зміцнення підзвітності, стійкості та незалежності"), що утворює грузинське слово "друг".
Вперше про законопроєкт з такою символічною назвою почали говорити ще рік тому – тільки-но грузинська влада почала просувати закон "про агентів іноземного впливу", тим самим розпочавши процес демонстративної відмови від західного курсу.
Однак партія влади Грузії робила все можливе, щоб довести: незважаючи на те, що автором законопроєкту є конгресмен-республіканець Джо Вілсон, він не має нічого спільного з курсом переможця президентських виборів Дональда Трампа.
І, мовляв, щойно Трамп повернеться до Білого дому, відносини Грузії і США покращаться і про такі ініціативи можна буде забути.
Варто зазначити, що досі усі спроби грузинської влади "подружитися" з Трампом закінчувалися фіаско – під час візитів грузинських міністрів до Вашингтона з ними зустрічалися лише другорядні члени адміністрації США, при цьому, що дуже показово, уникаючи робити фото з радісними рукостисканнями.
Однак навіть такий більш ніж скромний успіх давав керівництву "Грузинської мрії" змогу говорити про швидке перезавантаження відносин зі Сполученими Штатами.
Та ухвалення MEGOBARI Act остаточно зробить такі надії нереалістичними.
Показовим стало й голосування 6 травня – Палата представників США продемонструвала несподівану одностайність. За MEGOBARI Act проголосували 349 з 435 американських конгресменів (з них 168 республіканців і 181 демократ), а проти – лише 42 (34 республіканці і 8 демократів).
Така двопартійна підтримка демонструє, що у президента США немає принципових заперечень проти цієї ініціативи. А отже, у неї є дуже високі шанси стати законом.
Більш того, є підстави розраховувати, що процес ухвалення закону завершиться вже до кінця травня.
Хто може потрапити під санкції?
У "Грузинській мрії" цей законопроєкт "перейменували" – представники партії часто називають його "Актом ворожнечі".
Їхнє роздратування легко зрозуміти, оскільки MEGOBARI Act не просто ініціює повний перегляд відносин між США і Грузією, включно з усіма програмами допомоги, а й передбачає введення масштабних санкцій.
Санкції пропонується застосовувати щодо осіб, причетних як до "значної корупції", так і до насильства та залякування, спрямованих на блокування євроатлантичної інтеграції. А також до осіб, причетних до підриву суверенітету, стабільності та безпеки Грузії.
Законопроєкт передбачає, що список осіб, на яких поширюються санкції, має бути визначений протягом 90 днів після набрання законом чинності.
У "Грузинській мрії" обґрунтовано побоюються, що до цього списку можуть потрапити всі депутати цієї партії минулих і нинішнього скликань (закон передбачає покарання за дії з 2014 року), які голосували за антидемократичні ініціативи.
Також під санкціями США може опинитися значна частина уряду, в першу чергу – його силовий блок.
І звичайно ж, у разі схвалення MEGOBARI Act під дію санкцій безальтернативно потрапляє засновник "Грузинської мрії" і реальний керівник країни Бідзіна Іванішвілі.
Автор законопроєкту Джо Вілсон вже опублікував попередній список осіб, на яких у разі прийняття акта повинні бути накладені санкції.
Серед них: прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе, мер Тбілісі Каха Каладзе, голова парламенту Шалва Папуашвілі, глава Служби державної безпеки Анрі Оханашвілі, міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі, міністр юстиції Паата Салія та інші.
Крім того, до списку осіб, що підлягають санкціям, включені президент Національного банку, суддя Конституційного суду, заступники голови парламенту, генеральний прокурор і ідеологи пропаганди режиму – власники і директори державних телеканалів.
Задля справедливості варто додати, що американський законопроєкт передбачає не тільки покарання, а й заохочення.
Зокрема, він висловлює підтримку повного суверенітету і територіальної цілісності Грузії в умовах постійної і незаконної окупації з боку Росії, а також підтримує зміцнення зв'язків між народами і співпрацю у сфері оборони.
Однак ці "бонуси" Грузія може отримати лише за умови виконання своїх конституційних норм і повернення на прозахідний шлях розвитку.
Що для "Грузинської мрії" вже є неможливим – занадто далеко зайшов "флірт" з Кремлем.
Надія на Трампа
"Це відповідь Америки як друга", – коментує голосування в Палаті представників п'ятий президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Натомість заяви членів партії влади виглядають відверто істеричними.
"Як можна називати актом дружби документ, який від початку до кінця пронизаний ворожим ставленням до грузинського народу і до обраного ним уряду? Це, звичайно ж, ворожий акт. Триває боротьба між Трампом і Deep State. Коли приймається таке рішення, це означає, що в конкретний момент Deep State, так би мовити, взяв гору над адміністрацією Трампа", – заявив прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе.
Ставка влади зрозуміла – Дональд Трамп публічно не коментував цей законопроєкт.
І це залишає надію на президентське вето.
"Мегобарі – це все, що завгодно, тільки не дружба. Сподіваюся, президент Трамп не підпише цей акт", – стверджує глава парламентського комітету з питань євроінтеграції Леван Махашвілі.
Складно сказати, наскільки виправдана така надія на Дональда Трампа.
Нинішній президент США дійсно не ставить на перше місце своєї зовнішньої політики просування демократії та західних цінностей.
Однак сумнівно, що у грузинської влади є щось, здатне зацікавити президента США і змусити його діяти відверто проти інтересів своєї країни.
Тим більше, що для Трампа може бути близьким аргумент, що Грузія багато років була отримувачем американської допомоги, яка надавалася для підтримки її західного курсу.
А нинішні дії грузинської влади "обнуляють" ці інвестиції.
У будь-якому разі схвалення MEGOBARI Act стане випробуванням для нинішньої влади Грузії.
Досі надія на вихід з дипломатичної ізоляції була одним з ключових аргументів, що дозволяли зберегти лояльність апарату.
MEGOBARI Act позбавить владу цього аргументу. А крім того, однозначна позиція США може вплинути і на традиційних лобістів офіційного Тбілісі – таких як угорський прем'єр Віктор Орбан. І тоді Європейському Союзу стане простіше приймати і свої санкції проти "Грузинської мрії".
Не кажучи вже про те, що така довгоочікувана підтримка може дати друге дихання протестам.
І це може повністю змінити розклад сил у Грузії.
Автори:
Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"