Дружній до України, але нестабільний: що відомо про майбутній уряд Нідерландів

Коли на дострокових виборах у Нідерландах сенсаційно виграла соціал-ліберальна партія D66, всі видохнули з полегшенням. І Україна – в першу чергу. 

Праворадикальна Партія свободи Герта Вілдерса, яка тріумфувала на минулих виборах, цього разу фінішувала другою, а це означало, що у формуванні уряду вона не братиме участі. 

Це важливо, адже Вілдерс відомий не лише жорстким популізмом, а й любов'ю до вставляння палиць у колеса під час прийняття рішень. А також до більш критичного ставлення до України та підтримки її збройного опору.

Саме тому всі з нетерпінням чекали на формування нового уряду Нідерландів, очікуючи від нього як продовження підтримки Києва, так і цілком проєвропейського курсу. 

Однак вже зараз можна сказати, що з новим урядом легко не буде.

Адже досить нетипово для нідерландської політичної традиції це буде уряд меншості. З усіма ризиками, що витікають із цього. 

"Це буде непросто. Новій команді доведеться дуже багато працювати", – визнав лідер D66 та майбутній голова уряду Нідерландів Роб Єттен. Водночас він наголосив: "Ми переконані, що здатні досягати результатів, якщо виходитимемо з якісними пропозиціями".

Коаліція на трьох

Нову коаліцію у Нідерландах сформували переможець виборів ліберальна D66, правоцентристська Народна партія за свободу і демократію (VVD), а також християнські демократи (CDA).

Це саме по собі не дуже характерно – традиційно в Нідерландах коаліційні угоди об'єднують набагато більшу кількість політичних сил. 

Але головне – нова коаліція сукупно має лише 66 місць у Палаті представників, що на десять менше за необхідний мінімум для ухвалення законів. А у Сенаті, тобто верхній палаті парламенту, дефіцит ще більший: уряду бракує 16 голосів. 

Це означає, що жодне рішення нового уряду не матиме гарантованої підтримки.

VVD до останнього намагалася залучити до коаліції праву партію JA21, що має дев'ять мандатів – це не забезпечило би більшості, але принаймні спростило б ухвалення рішень. 

Проте рішуче проти цього сценарію виступила D66, яка не хотіла входження до коаліції "занадто правої" політичної сили. 

"Ми не вважаємо це розумним кроком у нинішній ситуації з огляду на масштаб викликів, які стоять перед країною", – пояснив це рішення Єттен.

Попри всі ризики, лідери майбутнього кабінету визнають: альтернативи майже не залишалося. 

Голова CDA Анрі Бонтенбал назвав вибір формату меншості "відображенням нової політичної реальності". За його словами, "було б добре, якби це стало поштовхом до нової політичної культури", менш конфліктної та більш орієнтованої на співпрацю.

А лідерка VVD Ділан Єшилгьоз зі свого боку підкреслила, що це рішення не є ознакою слабкості: "Ми обрали цей шлях не через відсутність кращих варіантів. Попереду ще багато роботи, зокрема чітке розуміння того, як саме ми будемо діяти найближчими тижнями".

В пошуках ситуативних партнерів

Ключове питання тепер – як уряд зможе ухвалювати закони, бюджети та скорочення витрат у глибоко поляризованому парламенті, в якому присутні 15 партій. За словами учасників переговорів, існує два сценарії.

Перший – ситуативні союзи. Наприклад, кліматичні ініціативи можна погоджувати разом із ліво-зеленим блоком GroenLinks-PvdA, тоді як жорсткіші рішення у сфері міграції – з BBB, JA21 або PVV. 

Другий варіант – пошук більш стабільної групи опозиційних партій, готових забезпечувати структурну підтримку уряду.

Наразі всі учасники нової коаліції схиляються до першого варіанта.

"Якщо ми прийдемо з переконливими пропозиціями, інші партії будуть готові до розмови", – заявив Єттен. Він також нагадав, що питання безпеки та оборони є спільним пріоритетом для багатьох політичних сил: "Ми маємо серйозно інвестувати в безпеку Нідерландів. Це обіцяли своїм виборцям не лише ми".

Втім, опозиція сприйняла рішення неоднозначно. 

Лідер JA21 Йост Ердманс назвав його "втраченою можливістю" та пообіцяв пильно стежити за діями уряду. А представник GroenLinks-PvdA охарактеризував формат меншості як "ризикований політичний експеримент", що може призвести до "непотрібної нестабільності".

Критики також застерігають:

за таких умов невеликі партії можуть отримати непропорційно великий вплив на прийняття урядових рішень.

Як наслідок, процес ухвалення рішень затягуватиметься, а вимушені компроміси зроблять політику уряду менш передбачуваною.

До того ж уряди меншості історично мають вищі шанси на дострокове падіння, як це вже траплялося в Нідерландах.

Останній подібний досвід, перший уряд Марка Рютте, проіснував лише два роки – 2010-2012. Та й те, навіть такий нетривалий термін був би неможливий без неформальної підтримки коаліції Партією свободи (PVV) Герта Вілдерса – нова коаліція натомість таких прихованих союзників не має. 

Як це вплине на Україну

Протягом усіх чотирьох років повномасштабної війни політика Нідерландів щодо України була однозначною. Вплинути на це та заблокувати чи зменшити допомогу не змогла навіть перемога Вілдерса у 2023 році.

Тим більше, жодна з партій, як у потенційній коаліції меншості, так і поза нею не виступає за припинення фінансування України. 

Окрім того, наразі політичні сили Нідерландів намагаються знайти вихід для українців після припинення дії тимчасового захисту у 2027 році. Ані в нідерландському суспільстві, ані серед політичних лідерів немає планів скасовувати перебування українських біженців у країні. 

Навіть партія Вілдерса говорить лише про необхідність повернення українських чоловіків, не ставлячи під сумнів необхідність збереження допомоги всім іншим. І навіть не завжди виступає проти фінансової підтримки України. 

Саме тому найбільшим ризиком залишається нестабільність.

Постійний пошук компромісів може суттєво ускладнити самостійний курс нового уряду, тим самим послабивши голос Нідерландів на міжнародній арені.

Авторка: Дар’я Мещерякова,

журналістка "Європейської правди"