Трамп у солодкій обгортці: чому США надіслали Рубіо у Мюнхен та що це означає для Європи

Щойно держсекретар США Марко Рубіо підвівся, щоб виступити на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції, стало очевидно, що адміністрація Трампа вирішила змінити риторику щодо давніх європейських союзників Америки.

Якщо торік віцепрезидент Джей Ді Венс використав свій виступ, щоб повчати та ображати європейських лідерів, то Рубіо, схоже, прагнув їм лестити.

Віддавши належне європейській історії та культурі, згадавши досягнення від Сикстинської капели до The Beatles, він визнав, що самі Сполучені Штати є дитиною Європи.

Після року, який шокував усіх прихильників трансатлантичних відносин, це звучало для європейських вух доволі приємно.

Адже адміністрація, яку представляє Рубіо, не лише звинувачувала Європу у "цивілізаційному самознищенні", а й навіть погрожувала захопити Гренландію – суверенну територію іншого члена НАТО, а саме – Данії.

Та чи означало це зміну курсу Вашингтона? Жодним чином. 

Коли оплески стихли, швидко стало зрозуміло, що базове послання адміністрації Трампа залишається незмінним.

І за змістом, і за баченням світу промова Рубіо продемонструвала глибоку прірву між адміністрацією Трампа та європейцями в залі.

Зокрема, російська агресивна війна проти України була згадана лише побіжно і без жодної критики на адресу президента Росії Владіміра Путіна.

Тим часом з приблизно 1,2 мільйона втрат, лінією фронту протяжністю 1200 кілометрів і понад 400 російськими ударними дронами, що атакували українську інфраструктуру та цивільні об’єкти протягом попереднього тижня, можна було б очікувати, що жахіття, яке розгортається біля східного флангу НАТО, заслуговує бодай на окрему увагу.

Загроза, яку становить Росія, є домінантною для європейців, адже вони усвідомлюють: оборона України сьогодні є запорукою безпеки Європи завтра. Для адміністрації Трампа це питання, здається, навіть не варте згадки. У базових оцінках загроз розрив між США та Європою навряд чи міг би бути ширшим.

Перед тим як вихваляти європейську культуру та історію, Рубіо виклав версію подій у стилі MAGA – своєрідне викривлене дзеркало.

Десятиліття після завершення холодної війни, за його словами, ґрунтувалися на "небезпечній ілюзії" та "догматичному баченні вільної і необмеженої торгівлі". На думку Рубіо, нинішній "глобальний порядок, заснований на правилах", є нічим іншим, як "заїждженим терміном", який ігнорує уроки 5 тисяч років людської історії та на додачу – змушує суспільства "догоджати кліматичному культу".

Не секрет, що "порядок, заснований на правилах" – це одна з головних "страшилок" для руху MAGA.

Інший представник адміністрації Трампа, присутній на конференції, Елбрідж Колбі, онук директора ЦРУ часів Річарда Ніксона Вільяма Колбі, із задоволенням зазначив, що на недавньому засіданні міністрів НАТО почув цей термін лише один раз.

Очевидно, жоден європеєць, за винятком найрадикальніших політичних маргіналів, не поділяє такої позиції. Ми розуміємо, що порядок, заснований на правилах, ніколи не був досконалим, і будь-хто, хто захоче перерахувати його провали та недоліки, легко це зробить.

Але ми також знаємо, що його досягнення після останнього кривавого конфлікту між великими державами було майже дивом.

Упродовж десятиліть відносного миру та стабільності після Другої світової війни населення світу зросло втричі, тривалість життя подвоїлася, а світова економіка збільшилася у 15 разів. Це був найдовший період без війни між великими державами з часу падіння Римської імперії.

Немає жодних сумнівів, що мережа глобальних правил, норм і угод відіграла ключову роль у цьому.

Водночас немає сумнівів і в тому, що цей порядок нині під серйозною загрозою.

Вторгнення Росії в Україну стало грубим порушенням одного з його фундаментальних принципів – поваги до територіальної цілісності.

Так само Китай проігнорував міжнародні рішення щодо своїх територіальних претензій у Південно-Китайському морі, а адміністрація Трампа з відвертим задоволенням порушувала правила і норми.

Окрім зневаги до Організації Об’єднаних Націй і розв’язання торговельної війни проти всього світу, вона порушила численні міжнародні угоди та вивела США з органів, що опікуються питаннями від глобальної охорони здоров’я до зміни клімату.

Натомість європейці вважають, що те, що залишилося від порядку, заснованого на правилах, варте збереження.

Більше того, вони намагаються зміцнити його ключові опори. Саме про це – нові угоди Європейського Союзу про вільну торгівлю з південноамериканським блоком МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай) та Індією.

Крім того, європейці об’єднуються з іншими державами, щоб підтримувати глобальний прогрес у боротьбі зі зміною клімату та загрозами для здоров’я.

Європа не зацікавлена у світі, підпорядкованому примхам могутніх, де права не мають значення, бо вразливих завжди можна кинути на поталу.

Рубіо у своїй промові прямо цього не сказав, але інші представники адміністрації Трампа висловлювалися саме так.

Головний дипломат Америки, можливо, подав м’якшу й більш обтічну версію, ніж зробив би його керівник, але зміст залишився тим самим.

Трансатлантичний розрив став величезним – і продовжує зростати.

Автор: Карл Більдт, 

колишній прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Швеції

Стаття початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника