Фіцо без головного союзника: як поразка Орбана вплине на Словаччину
Переможець парламентських виборів в Угорщині та майбутній прем'єр-міністр Петер Мадяр уже оголосив, що не блокуватиме 90-мільярдний кредит ЄС для України.
Та чи можна вже говорити про вирішення цієї проблеми? Адже раніше прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що готовий у разі поразки Віктора Орбана продовжити блокування цієї позики.
Наскільки можливий такий сценарій? І як поразка Орбана відобразиться на політиці інших "друзів Путіна", насамперед – Роберта Фіцо?
Ці запитання "ЄвроПравда" поставила словацькому політологу, президенту Інституту громадських питань Григорію Месежнікову. Далі – його пряма мова.
Блокування кредиту для України
Дійсно, Роберт Фіцо зробив таку заяву. І, на мій погляд, це була просто величезна дурість, тому що, по-перше, Словаччина не така сильна держава, як Угорщина.
І по-друге, як можна заздалегідь оголошувати кроки, які в разі реалізації ще більше погіршать як особистий імідж Фіцо, так і репутацію Словаччини?
Саме тому я від самого початку скептично ставився до такої обіцянки Фіцо. Тим більше, що він уже встиг надіслати вітальну телеграму Петеру Мадяру, висловивши надію на продовження співпраці.
Тому така обіцянка Фіцо, як на мене, свідчить лише про одне: він іноді говорить швидше, ніж думає.
Річ у тім, що Словаччина залежить від Євросоюзу, оскільки 80% усіх суспільних інвестицій надходять до країни з єврофондів. Чи наважиться Фіцо в такій ситуації піти проти всього Євросоюзу?
Він міг дозволити собі таку політику, лише діючи в парі з Віктором Орбаном, однак я не думаю, що він наважиться поводитися так сам. І тим більше, він навряд чи знайде другого такого союзника на заміну Орбану.
Я також упевнений, що чеський прем'єр Андрей Бабіш не стане для Фіцо заміною Орбану.
Звісно, Бабіш – не мій кумир і його є за що критикувати, проте він людина більш прагматична і більш розумна, ніж Фіцо.
У Бабіша, навіть із двома проросійськими партіями в його уряді, зовсім інша позиція – він явно не налаштований іти на конфлікт із ЄС. І союзники по коаліції теж не зможуть змусити його піти на такий крок.
Таким чином, поразка Орбана явно послабила Фіцо.
Можливо, він спробує спершу блокувати кредит або санкції. Однак лише для того, щоб зберегти обличчя.
Потім він швидко оголосить, що ЄС врахував його вимоги – і відмовиться від блокування.
Фіцо і Україна
Безумовно, Фіцо недолюблює Україну – і це дуже м'яко кажучи.
Тут і відгомін газових воєн між Україною та РФ, однак, можливо, ще важливішим є те, що Фіцо банально заздрить Зеленському.
Українського президента люблять у Європі, багато хто любить і в Словаччині – можливо, більше, ніж Фіцо.
А крім того, у Фіцо однозначно є симпатія до Росії і тяжіння до авторитарних режимів.
Він вважає Путіна дуже хорошим національним лідером, який повернув росіянам національну гордість.
А крім того, щодо України у Фіцо була ідея фікс – якимось чином приєднатися до тандему Путін-Трамп, щоб змусити Україну капітулювати.
Щойно почалися всі ці спроби досягти мирної угоди, Фіцо постійно публікував на Фейсбуці свої пости, де повторював, що тепер війна дуже скоро закінчиться, причому саме так, як він пророкував, і що це буде перемога Трампа й Путіна з рахунком 6:0.
І, звісно, нічого такого не сталося. Фіцо, як я думаю, людина відносно слабо освічена, яка, по суті, нічого про Росію не знає. І єдине, що його приваблює в Росії, – це авторитарний режим. І звичайно, російські гроші.
Є сильні підозри, що весь цей скандал навколо російських нафти і газу, який Фіцо роздмухав разом з Орбаном, пов'язаний з інтересами частини енергетичного бізнесу, безпосередньо зав'язаного на Фіцо.
При цьому, на відміну від Орбана, Фіцо був проросійським від самого початку, просто довгий час йому доводилося себе стримувати. Зокрема, Фіцо завжди позитивно відгукувався про Росію, але вимушено підтримував санкції.
І це суттєва відмінність від Орбана, який став проросійським раптово – одразу після поїздки в РФ на економічний форум і зустрічі там із Путіним.
До цього Орбан був антиросійським політиком. Я дуже добре пам'ятаю захід за його участю 1999 року на честь 10-річчя звільнення від влади СРСР. На цей захід були запрошені й російські політологи. І ось одного з них, Сергєя Маркова, зачепили критичні слова Орбана про Росію – він узяв слово і спробував заперечити йому.
У відповідь Орбан просто розбив Маркова, згадавши про політику Росії, починаючи з ХІХ століття, потім згадав 1956 рік і так далі.
Пам'ятаючи про те, яким був Орбан, мені складно повірити, що йдеться лише про гроші. Можливо, у Путіна була можливість якось шантажувати його.
"Змова" від СБУ
Як і Орбан, Роберт Фіцо використовував у своїх виборчих кампаніях антиукраїнські наративи.
Він навіть звинувачував СБУ у спробі його повалити. Йдеться про події кінця 2024 – початку 2025 років, коли Фіцо полетів на зустріч до Путіна, і це спричинило масові протести в Словаччині.
У відповідь Фіцо спочатку казав, що на ці мітинги ходять здебільшого українські біженці, а потім добалакався до того, що їх організовує СБУ з метою його повалення.
Однак антиукраїнські заяви ніколи не були єдиним наративом його кампаній, і навіть не були найсильнішим наративом. А крім того,
важко уявити, щоб у Словаччині хтось серйозно сприйняв таку кампанію, яку вів Орбан.
Такі плакати з Володимиром Зеленським, Урсулою фон дер Ляєн і лідерами словацької опозиції – наприклад, з Міхалом Шимечкою (лідером "Прогресивної Словаччини", найбільшої опозиційної сили. – Ред.).
Якби Фіцо реалізував таку кампанію, він програв би з розгромним рахунком – його просто перестали б вважати адекватною людиною.
Хоча не виключено, що до виборів 2027 року Фіцо спробує залучити допомогу РФ. Однак ефективність такої допомоги буде ще більш сумнівною, ніж зараз в Угорщині.
Таємна пропозиція Трампа
Ще одна відмінність – Орбан мав підтримку Дональда Трампа.
Все-таки Орбан від самого початку був за Трампа, у них схожа ідеологія, і як результат – він був справжнім другом Трампа. Що й пояснює таку підтримку з боку Трампа і його команди на недавніх угорських виборах.
Фіцо намагався налагодити стосунки з Трампом, однак їхня зустріч закінчилася скандалом.
Ніхто не знає, що там сталося, однак – хоч Фіцо це й заперечує – після повернення додому він зв'язався з низкою європейських лідерів і розповів, що Трамп фактично збожеволів.
Ніхто достеменно не знає, що ж такого Трамп сказав Фіцо і чим так його налякав.
Утім, ходять чутки, що Трамп, який захопився реконструкцією минулого, нібито запропонував Фіцо об'єднати Словаччину в одну державу з Угорщиною. Як це було на початку XX століття. Мовляв, у вас такі хороші стосунки з Орбаном, то чому б вам знову не стати однією державою?
Я дуже обережно підходжу до цієї інформації, однак таке пояснення існує і походить із кіл, близьких до Фіцо.
І крім того, складно припустити, що ще могло так сильно засмутити Фіцо, що він одразу почав усім скаржитися на Трампа.
Проблеми в опозиції
Роберт Фіцо вже зараз, по суті, є "кульгавою качкою". Рейтинг його партії Smer, який після замаху на Фіцо зріс до 25%, швидко впав і зараз не виходить із коридору 17–19%.
А головне – вже кілька років поспіль усі соціологічні заміри показують, що найближчі вибори впевнено виграє опозиція. Причому іноді її сумарний результат впритул наближається до конституційної більшості.
Однак тут є проблема – слабкість нинішньої словацької опозиції.
Їм важко домовитися, оскільки між ними є серйозні ідеологічні розбіжності, особливо між консервативними силами, такими як Християнсько-демократичний рух (KDH), і ліберальними "Прогресивною Словаччиною", а також SaS.
Ідеологічні розбіжності є і в коаліції, однак тут Фіцо успішно вирішує проблеми за допомогою грошей.
Ще одна проблема – рух "Словаччина" Ігоря Матовича. Наразі опозиційні сили не розглядають Матовича як партнера. Річ у тім, що це людина, яка не здатна на нормальну співпрацю, – це такий собі скорпіон, який жалить усе навкруги тільки тому, що він скорпіон.
Однак соціологія показує, що без партії Матовича нинішній опозиції, скоріш за все, не вдасться отримати більшість.
Думаю, що домовитися все ж таки вдасться, однак із Матовичем коаліція буде дуже нестабільною – і це дає Фіцо надії на швидке повернення до влади.
Ставка на "угорську загрозу"
Що лишається робити Фіцо в ситуації, коли рейтинги не дають йому шансів на збереження влади?
Він намагається атакувати неурядові організації, створювати провокації проти опозиції – наприклад, звинувачує в розтраті грошей матір лідера опозиційної партії "Прогресивна Словаччина".
Однак усе це, а також антиукраїнські наративи, не подіяли.
І тому я не виключаю, що поразка Орбана дасть Фіцо можливість розіграти "угорську карту". Все-таки особисті стосунки словацького та угорського прем'єрів згладжували проблеми у відносинах двох країн.
У Словаччині є сильні антиугорські настрої, і тепер Фіцо може спробувати розіграти цю карту.
Тим більше, що Петер Мадяр уже критикував нещодавній словацький закон про заборону критики декретів Бенеша. Йдеться про закон російського типу, який криміналізує критику декретів (президента Чехословаччини в 1940-1945 роках Едуарда Бенеша. – Ред.), якими керувалася Чехословаччина під час Другої світової війни та одразу після неї.
Формально йдеться про весь комплекс зі 143 декретів, однак усі розуміють, що закон захищає ті, які прописують націоналізацію майна громадян Чехословаччини німецького та угорського походження.
На їхніх нащадків досі не поширюється принцип реституції, і це викликає різку критику. Саме тому такий закон був гостро сприйнятий угорською меншиною, однак Орбан заради союзу з Фіцо не став критикувати цей закон.
А от Петер Мадяр не промовчав – і якщо він не облишить цю критику, то це може мотивувати Фіцо зробити ставку у виборчій кампанії наступного року на угорську загрозу. По суті, почавши "війну" якщо не з Угорщиною, то з угорською меншиною Словаччини.
І на жаль, це може "зайти" електорату Фіцо.
Спілкувався Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"