Кримська провокація Земана: що змінить новий чеський реверанс перед Путіним

П'ятниця, 1 листопада 2019, 09:35 - Павел Гавлічек, AMO (Чехія)

"Загравання з окупантами", – саме так українське посольство назвало прийняття у Празькому граді президентом Мілошем Земаном представників маргінальної кримської організації "Къирым бирлиги", підконтрольної російському режиму.

Чи означає це, що глава держави визнав анексований Крим частиною Росії, як уже встигли заявити представники цієї організації?

І кажучи ширше: які наслідки матиме цей демарш? Перш за все, слід нагадати:

це не перший крок Земана, спрямований на підрив легітимності української держави. Хоча при цьому – найцинічніший.

Варто нагадати, що раніше Земан приймав представників русинських організацій, які скаржилися йому на "утиски" з боку України, пообіцявши підняти це питання на переговорах з Володимиром Зеленським. А також про скандальну заяву Земана в ПАРЄ про необхідність вирішити питання Криму шляхом грошової компенсації від РФ Україні.

Крім цього, президент Чехії відзначився й іншими заявами, що підтримують РФ. Наприклад, піддав гострій критиці рішення муніципалітету Праги прибрати пам'ятник радянському маршалу Конєву, що викликало очікувану істерику в Москві. Земан заявив, що розуміє російську реакцію і виступає проти демонтажу пам'ятника.

Що стало причиною таких заяв президента? Або, якщо сформулювати питання більш прямо: чи є підстави говорити про російське фінансування Мілоша Земана?

Тут варто нагадати, що Земан практично не вів своєї передвиборної кампанії на минулих виборах. Замість нього це робили "друзі Земана", які так і не змогли дати відповідь щодо джерел фінансування (за що на них наклали штраф).

І хоча з юридичної точки зору цього недостатньо для офіційних звинувачень, для експертної спільноти і політиків сумнівів у кремлівському фінансуванні Земана просто не існує.

А це дає підстави вважати, що така атака на Україну може бути не останньою.

І це підводить до наступного питання: які це може мати наслідки?

З одного боку, в МЗС Чехії відреагували оперативно, заявивши про неприйнятність таких запрошень. "Особисто я, наприклад, не запрошував би таких осіб на офіційний захід, який організовує Міністерство закордонних справ", – заявив міністр Томаш Петршичек.

Втім, проблема полягає в тому, що ані МЗС, ані уряд в цілому не мають можливості впливати на заяви президента.

Єдиний спосіб, яким уряд може вплинути на президента – це урізати фінансування його міжнародної діяльності. Така ініціатива вже розглядалася в чеському парламенті, але не знайшла достатньої підтримки у депутатів.

Ще одне питання, яке варто поставити в контексті цього скандалу – щодо позиції прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша. ЗМІ вже опублікували його фотографії з "кримськими активістами". Однак чи означає це, що прем'єр також брав участь у кримській провокації Земана?

Поки підстав так говорити немає. Навіть незважаючи на те, що в бекграунді прем'єра є свій кримський скандал – його сина вивезли в анексований Крим, щоб сховати від слідчих, – досі Бабіш старанно уникав будь-яких проросійських заяв.

Більше того, останнім часом різко і публічно активізувала свою роботу контррозвідка – Служба інформації і безпеки, заявивши про викриття діяльності шпигунської мережі, пов'язаної з російською розвідкою.

На такі новини президент Земан також відреагував, заявивши, що контррозвідці варто займатися корупціонерами, а не шукати російських шпигунів. Показово, що подання про присвоєння генеральського звання голові Служби Міхалу Куделці вже чотири роки лежить в президентському палаці непідписане.

У зв'язку з цим важливим є те, що така активізація контррозвідки була б неможливою без політичної підтримки з боку глави уряду.

Продовження цього розслідування, яке так і не зміг заблокувати Мілош Земан – серйозний удар по інтересах Кремля в Чехії.

І не виключено, що програвши на цьому фронті, Мілош Земан вирішив просто показати свою впливовість і потрібність для російських друзів.

Найбільш зрозумілим і доступним для нього способом – влаштувавши антиукраїнську провокацію.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора