Чому переговори у Вашингтоні стали "холодним душем" для Польщі і що це означає для України

Відсутність будь-якого представника Польщі у команді європейських лідерів, що разом із Володимиром Зеленським відвідали Вашингтон, у Варшаві сприйняли як масштабну дипломатичну поразку.

Рішення польської влади різко розкритикували експерти, а у ЗМІ напряму говорять про "провал" польської дипломатії. 

Про те, чому представники Польщі не поїхали на переговори у Сполучені Штаті і які це матиме наслідки, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Істерика навколо України: як "мирні" переговори з Трампом стали приводом для скандалу в Польщі. Далі – стислий її виклад. 

Одне з найпоширеніших неофіційних пояснень відсутності представника Польщі у складі команди європейських лідерів на переговорах у Вашингтоні – страх посваритися з президентом США Дональдом Трампом.

15 серпня країна святкувала День польської армії – свято, яке пов’язане з перемогою над Червоною армією 1920 року. Президент Навроцький у своєму вітанні відзначив роль українців у цій перемозі. Ця заява – вкрай важлива для українсько-польських відносин, зважаючи на попередні критичні до України заяви Навроцького. 

"Свобода – безцінна. Її не можна купувати чи продавати, її слід захищати… Тож ми ніколи не здамося перед російським імперіалізмом. І тому ми підтримуємо Україну, яка захищає свою свободу – щоб Європа була цілісною, вільною та у мирі. Росія – не та, кого неможливо спинити. Росія не є непереможною", – заявив, зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький.

Свідомо чи несвідомо, остання фраза Кароля Навроцького виглядає як відкрите опонування Дональду Трампу.

Який навпаки, напередодні заявив про необхідність поступок заради компромісу з "непереможною" Росією.

В такій ситуації візит польського президента до Вашингтона у складі "європейського десанту" виглядав як ризик зіпсувати відносини з американським президентом – а тому від цього кроку було вирішено відмовитися.

Ще одна можлива причина – небажання брати на себе додаткові зобов'язання з підтримки України. Адже, щоб переконати Дональда Трампа скорегувати свою позицію по мирних перемовинах, європейські лідери публічно озвучили додаткові зобов'язання щодо подальшої підтримки України.

Зокрема – щодо готовності відправити у разі припинення бойових дій війська в Україну.

Про такий ризик напряму говорять у партії "Право і справедливість" ("ПіС"), яка стоїть за Каролем Навроцьким, подаючи це як перемогу Польщі.

"Президент Навроцький не приєднується до коаліції тих, хто бажає направити війська до України, і тому добре, що його там (у Вашингтоні) не було", – заявив депутат від "ПіС" Пшемислав Чарнек.

Попри нинішні проблеми у відносинах з Києвом, у Польщі ніколи не ставили під сумнів свій статус "адвоката України у Європі".

Проте зустріч у Білому домі 18 серпня поставила цей статус під великий сумнів.

Залежність від схвалення Трампа змушує польську владу (щонайменше – президента Навроцького) бути обережнішими в оцінках щодо членства України в НАТО.

Аналогічна ситуація – і у питанні умов завершення війни. Досі Варшава позиціонувала себе як незамінного учасника будь-якої коаліції на підтримку України. Адже саме Польща забезпечувала транзит західної допомоги в Україну.

Проте перемовини 18 серпня довели, що навіть тут європейські лідери готові діяти самостійно, не залучаючи Польщу.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Істерика навколо України: як "мирні" переговори з Трампом стали приводом для скандалу в Польщі.