Який ефект матимуть "гренландські" мита Трампа і як може відповісти Європа

Нещодавня заява Дональда Трампа про запровадження нових додаткових ввізних мит на імпорт з країн, які не погоджуються з планами США щодо Гренландії (далі – "гренландські" мита), додала ще один вимір до вже достатньо складних відносин Європи зі Сполученими Штатами.

Водночас Європа має достатній економічний потенціал для запровадження кроків у відповідь, але чи зможуть їх зробити? Чи захочуть країни, щодо яких президент США не збирається запроваджувати мита, виступити єдиним фронтом проти зазіхань Дональда Трампа на Гренландію?

Про те, які країни Європи можуть постраждати найбільше через введення Трампом мит і чи вдасться американському лідеру розколоти європейців, читайте в статті Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Війна за Гренландію, поки що торгова. Що стоїть за новими митами США проти країн Європи. Далі – стислий її виклад.

Економічний вплив рішення президента Дональда Трампа буде різним залежно від рівня поточної залежності країн від поставок до США, чинних мит, а також реакції Європи на дії Вашингтона, а зрештою, на наступному кроці – ймовірної реакції Трампа на дії Європи.

Серед восьми країн, щодо яких наразі планується запровадити нові мита, найбільший рівень залежності від ринку Сполучених Штатів має Велика Британія, чий експорт товарів в США у 2024 році становив 14% від загального, а за десять місяців 2025 – 16%. Основні статті британського експорту в США – машини, фармацевтична продукція та транспортні засоби, причому у 2025 році структура поставок залишалася сталою.

Серед країн ЄС найбільш вразливою до додаткових мит є Німеччина, частка США у товарному експорті якої становить близько 10%, а якщо дивитись лише на експорт поза межами ЄС – 22%. Як і у випадку Британії, основу німецького експорту до США формують фармацевтична продукція, машини та транспортні засоби, причому у 2025 році структура поставок залишалася сталою.

Також Німеччина є лідером за абсолютними показниками експорту в США серед "гренландської вісімки".

Наступною за вразливістю з часткою також близько 10% від загального експорту країни та 23% від експорту поза межі ЄС є Фінляндія, яка ввозить до США у першу чергу машини та обладнання, а також папір.

Для інших країн ЄС, які постраждають від введення "гренландських" мит, частка експорту в США становить 9% від загального експорту для Швеції та Франції та 5% для Нідерландів і Данії. Частка США в експорті за межі ЄС для цих країн – між 15% та 17%.

Найменш залежна від США Норвегія, для якої ринок США становить лише 3% від загального експорту.

Нові додаткові мита на рівні 10% на всі товари значно послаблять позиції "вісімки" на ринку США, а запровадження універсального мита у 25% може стати вбивчим для експорту цих країн до Сполучених Штатів.

Чи є у європейських країн діючі механізми протидії США?

Це може бути введення мит або інших обмежень, наприклад, на ринку послуг, які б дозволили компенсувати втрати від мит, запроваджених США. 

Однак все не так просто.

Для вироблення спільної адекватної відповіді країнам Європи буде потрібен надзвичайно високий рівень координації та спільне бачення, але з цим останнім часом виникає чимало проблем.

Країни ЄС, проти яких "гренландські" мита не були застосовані, можуть опиратися початку торговельної війни з США. 

А тому не виключено, що Єврокомісія зустріне масовий опір планам ввести обмеження у торгівлі зі Сполученими Штатами.

Крім того, Європа потребує участі США у безпековій сфері, що є ключовим для України, і цей фактор також впливатиме на рішення Єврокомісії. 

Щоправда, існує певний шанс, що запровадження "гренландських" мит не відбудеться через зміну нормативного поля у США. 

Докладніше – в матеріалі Вероніки Мовчан Війна за Гренландію, поки що торгова. Що стоїть за новими митами США проти країн Європи.