Прем'єр Бельгії: конфіскація росактивів була б актом війни

Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягає, що Європа не може просто забрати заморожені російські активи, оскільки це було б рівнозначно акту війни та мало б далекосяжні наслідки для міжнародної фінансової системи.

Про це, як пише кореспондентка "Європейської правди", він сказав під час Українського сніданку у Давосі, який організований Фондом Віктора Пінчука.

Де Вевер заявив, що питання використання заморожених російських активів – "це дуже чутлива тема". 

"Я хочу перш за все сказати, що це обов'язок Європи фінансувати Україну, і ми це зробили. Європа, безперечно, не виграє "призи за красу" за спосіб ухвалення рішень, але в кінцевому підсумку є результат: 90 млрд на фінансування України", – зазначив прем’єр Бельгії.

Відтак він сказав, що "не можна просто забрати чиїсь гроші". 

"Ми не воюємо з Росією. Європа не воює з Росією. Ми не можемо просто конфіскувати гроші, це було б актом війни. Не можна це недооцінювати. Це ніколи не траплялося в історії. Іммобілізовані гроші навіть під час Другої світової війни не були конфісковані. Це був би перший випадок в історії, коли таке сталося б, і це мало б великі наслідки", – вважає де Вевер.

Він сказав, що ці "великі наслідки" були б відчутними для Європи, для віри та довіри до фінансової системи.

"Немає нічого безкоштовного. Все, що здається простим, насправді є дуже складним. І це пройшло непоміченим, але ми заморозили ці активи на невизначений термін", – сказав він.

Також де Вевер додав, що коли буде укладена мирна угода – "ці активи будуть на столі" переговорів.

"У той момент я матиму право голосу, і кожен євро з цих грошей буде використано для повернення боргів і відбудови України. Мені буде дуже сумно побачити, як хоча б один євро повернеться до Москви. Але ми повинні поважати міжнародне право", – підсумував він. 

Нагадаємо, у ніч проти 19 грудня саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. 

Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанта "репараційної позики" у зв'язку з опозицією Бельгії, на чиїй території перебуває більшість заморожених у Європі російських активів.

Тоді де Вевер назвав це рішення сильним політичним сигналом.

Радимо ознайомитися із матеріалом "ЄвроПравди": На захисті коштів Росії. Чому ЄС не погодив "репараційну" допомогу для України, а також: Не репараційний і не кредит: де Україна виграла, а де програла від рішення ЄС.