ЗМІ: Німеччина та Франція сперечаються щодо кредиту для України на 90 млрд євро

Середа, 28 січня 2026, 12:46 - Ольга Ковальчук

Серед країн Європейського Союзу тривають суперечки щодо умов спільного запозичення для України на суму 90 млрд євро, зокрема щодо того, на яке озброєння витрачатимуть ці кошти.

[SOURCE]Про це, як пише "Європейська правда", стало відомо виданню Politico.

За даними джерел, деякі європейські країни, на чолі з Францією, хочуть, щоб Україна купувала зброю переважно оборонних промислових підприємств ЄС. 

Група з 19 інших країн, включаючи Німеччину та Нідерланди, пропонує, щоб Київ також мав можливість купувати необхідні системи з-за меж ЄС, якщо у цьому буде необхідність.

Окрім того, Берлін пропонує прив'язати витрати країн-членів на кредит до рівня двосторонньої підтримки, яку вони вже надали Україні. Це означає, що держави, які надали найбільшу допомогу, зможуть отримати переваги у розподілі фінансового навантаження.

Німеччина залишається найбільшим донором для України серед європейських країн. Згідно з даними відстеження підтримки Кільського інституту, від 2022 року країна виділила 19,7 млрд євро на військову допомогу.

Тим часом Франція виділила 5,9 млрд євро, а Італія – лише 1,7 млрд євро.

За даними джерел, щодо цієї пропозиції Берліна згоди серед країн немає. Окремо розглядається питання щодо того, на яку зброю можна буде витрачати кошти.

Якщо Україна зіткнеться з обмеженнями на купівлю ключової зброї, як-от систем протиповітряної оборони, які важкодоступні в ЄС, це може загальмувати її військові зусилля.

Серед більшості країн є згода щодо пропозиції залучити озброєння, яке виготовляють в Британії, до контрактів, які фінансуватимуться коштом позики ЄС. 

Згідно з початковою пропозицією Комісії, Україна вже може купувати у США певну зброю, якщо вона недоступна в ЄС.

Це питання мають розглянути посли країн на зустрічі у середу, 28 січня.

Нагадаємо, у ніч проти 19 грудня саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро

Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанта "репараційної позики" у зв'язку з опозицією Бельгії, на чиїй території перебуває більшість заморожених у Європі російських активів.

Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися брати участь у цій схемі.

Читайте більше у статті: План дій на 90 млрд євро: як ЄС готує допомогу Україні і що вимагатиме від Києва.