Як Україні зробити вагомий прогрес в антикорупції і отримати зелене світло від ЄС

У 2025 році Україна на один бал покращила свій показник в Індексі сприйняття корупції (CPI) – це не про обсяг корупції, а про суспільне її сприйняття.

Головна проблема України сьогодні – не стільки сама корупція, скільки відчуття стагнації та безкарності. Суспільство втомилося від "процесів", тепер всі прагнуть "результатів". 

Про те, як Україні досягти вагомого й помітного прогресу в антикорупції та отримати зелене світло від ЄС, читайте в статті керівниці комунікацій Transparency International Ukraine Юлії Сухаревської Як змінити ставлення до "української корупції": пояснюємо, якої головної зміни чекає ЄС. Далі – стислий її виклад.

Для досягнення вагомого прогресу у сфері антикорупції Києву достатньо виконати або принаймні просунутися у виконанні короткої дорожньої карти, яку визначила сама Єврокомісія. Цей документ відомий за назвою "10 пунктів Качки-Кос" – за прізвищами посадовців, які його підписали.

В реальності, до слова, у цьому списку значно більше ніж 10 пунктів.

Наприклад, перший пункт можна сміливо ділити на чотири окремі, адже він охоплює строки розслідування, терміни давності, протидію процесуальним затримкам, підслідність Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та інші речі.

Класичний шлях – ухвалювати окремі закони щодо кожного з цих питань, але краще об'єднати в один закон. Всі елементи першого пункту можна об’єднати в комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.

В офісі віцепрем’єра Тараса Качки обрали саме цей шлях і вирішили зосередитися на цих змінах до КПК України як на найбільш об’ємному пункті документа.

Що саме треба змінити?

По-перше, потрібні механізми протидії зловживанню процесуальними правами. Зокрема, суди мають отримати інструменти для реагування на недобросовісну поведінку учасників процесу. Це затягування виступів у судових дебатах (справа Насірова та Чауса), необґрунтовані неявки у судові засідання тощо.

Окрім цього, залишається проблемна норма в КПК України, яка дозволяє автоматичне закриття кримінального провадження через пропуск строку досудового розслідування. Її часто – хоча й не зовсім коректно – називають "правками Лозового".

Іншим проблемним питанням є строки давності, зокрема те, коли їхній перебіг припиняється, переривається або зупиняється. Причому тут немає чіткого "європейського стандарту".

"В проєкті Директиви ЄС йдеться, що мінімальний термін давності має бути від восьми до п'ятнадцяти років, залежно від тяжкості правопорушення", – каже старший юридичний радник Transparency International Ukraine (TI Ukraine) Павло Демчук.

В Україні, де термін часто у рази менший, потреба виправлення цього є нагальною. "Попри це, не менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду", – наголошує експерт.

Також Україні вкрай необхідне спрощення та прискорення процесуальних процедур через запровадження письмового провадження в окремих випадках, скорочення підстав для колегіального розгляду справ та усунення надмірних формальностей на зразок обов'язкової участі понятих.

До прикладу, зараз справи щодо нардепів за недостовірне декларування (нетяжкий злочин) мають розглядатись колегіально трьома суддями, забираючи на себе людський ресурс.

Третім напрямком реформ TI Ukraine пропонує визначити посилення спроможності антикорупційних органів через уточнення підслідності НАБУ, надання додаткових повноважень керівнику САП та забезпечення кращої координації між різними інституціями, зокрема з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у питаннях управління арештованими активами.

Ці "дрібниці" у сукупності підважують ефективність НАБУ та САП.

Докладніше про проблеми і шляхи їхнього вирішення – в статті Юлії Сухаревської Як змінити ставлення до "української корупції": пояснюємо, якої головної зміни чекає ЄС.