Чому ЄС доведеться повернутися до використання заморожених активів Росії

Після перемоги в Угорщині партії "Тиса" Європейський Союз зрештою розблокував свій кредит у 90 млрд євро на підтримку України, поклавши край місяцям політичного паралічу.

Однак при цьому, як виглядає, Брюссель віддав перевагу швидкому рішенню замість змінотворчого. Тобто, використанню спільного боргу ЄС замість використання заморожених активів РФ.

Про те, чому використання заморожених активів Росії важливе й для самого Євросоюзу, читайте в статті кандидата наук з права та політики ЄС у Дублінському міському університеті Давіде Дженіні Гроші ЄС замість активів Росії: чому рішення про 90 млрд є втраченою можливістю для Європи. Далі – стислий її виклад.

90-мільярдний кредит для Києва є, безперечно, значним кроком.

Це найбільший фінансовий пакет ЄС для України на сьогодні, який частково компенсує скорочення допомоги з боку США за адміністрації Дональда Трампа. Він також руйнує давнє табу, нормалізуючи використання спільного боргу ЄС для підтримки третьої країни. Ймовірно, цей інструмент застосовуватиметься й надалі.

І хоча цей безпрецедентний кредит для підтримки України є важливою віхою, він не відповідає ширшим стратегічним амбіціям ЄС щодо неї.

Натомість інший, запропонований Єврокомісією "репараційний кредит" ЄС міг би фундаментально змінити як стійкість України, так і розрахунки витрат Росії.

На жаль, ЄС втратив таку можливість, не скористався своїм найпотужнішим важелем впливу: замороженими на його території коштами Росії.

У геополітичному вимірі "репараційний кредит" міг би стати переломним моментом.

Він позиціонував би ЄС як глобального лідера в інноваційному фінансуванні воєн, потенційно створивши прецедент для інших акторів – насамперед США.

Ще важливіше, що він (так само, як це сталося за схеми з виділенням Україні 90 млрд. – ЄП) створив би відчутний тиск на Москву, безпосередньо пов’язавши фінансові наслідки з продовженням війни.

Незважаючи на відмову ЄС задіяти російські заморожені активи для поточного фінансування України, дискусія про них не зникне.

Вартість відбудови України, як очікується, перевищить 500 млрд євро.

При цьому ЄС, ймовірно, нестиме значну частку витрат – як безпосередньо, так і опосередковано – у час, коли бюджетні можливості обмежені, а нові власні ресурси залишаються недостатніми.

Тому повернення до питання використання заморожених російських суверенних активів є неминучим. Тим більше, що модель "репараційного кредиту" залишається не лише прагматичною, а й справедливою.

Україна має всі шанси стати наріжним каменем майбутньої архітектури безпеки Європи. 

Забезпечення її довгострокової стабільності потребує не лише фінансової підтримки, а й стратегічного бачення – чого ЄС наразі не продемонстрував повною мірою.

Докладніше – в матеріалі Давіде Дженіні Гроші ЄС замість активів Росії: чому рішення про 90 млрд є втраченою можливістю для Європи.