Чому влада Чехії поставила під удар відносини з Німеччиною і хто стоїть за цим

22 травня у чеському місті Брно має розпочатися перший з’їзд судетських німців.

В нещодавній резолюції чеський парламент висловив незгоду з проведенням з’їзду.

Таким чином коаліція підіграє ультраправому електорату, а разом із тим – відвертає увагу від кроків уряду, які є порушенням передвиборчих обіцянок прем’єра Андрея Бабіша.

Про те, як влада Чехії намагається використати болючу для чехів тему і які це може мати наслідки, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка "Ні" примиренню з німцями? Як у Чехії воюють з власним минулим та чи стирчать тут вуха РФ. Далі – стислий її виклад. 

Після 1945 року судетських німців депортували на підставі одного з "декретів Бенеша" – так називають 143 конституційні акти, ухвалені урядом Чехословаччини в екзилі на чолі з президентом Едвардом Бенешом. Вони прописували конституційний устрій країни після її звільнення.

Загалом, як вважається, внаслідок дії цих декретів було позбавлено громадянства та майна близько 3 млн судетських німців та 120 тисяч словацьких угорців.

І це питання залишається актуальним навіть після понад 80 років після завершенню Другої світової! Більше того – частина декретів Бенеша досі залишаються чинними.

Як наслідок, ані етнічні німці, ані угорці не могли претендувати на повернення майна, конфіскованого комуністичним режимом, власникам або їхнім нащадкам. Тобто на реституції, які провели і Чехія, і Словаччина.

Дражливе для чеського суспільства питання реституції для німців часом приводить до несподіваних наслідків. Наприклад, 2013 року його використав для перемоги на президентських виборах "друг Путіна" Мілош Земан.

Тож не дивно, що наміри Судетсько-німецької асоціації емігрантів – громадської організації, яка представляє інтереси нащадків депортованих із Чехії німців, – вперше в історії провести свій конгрес у місті Брно викликали таке обурення.  

Насамперед з боку ультраправих. Навіть попри те, що ця асоціація не вимагає скасування декретів Бенеша чи повернення майна, а займається лише збереженням культурної спадщини судетських німців.

Отже, скандал вийшов набагато гучнішим, ніж можна було очікувати.

І це при тому, що про свої наміри Судетсько-німецька асоціація емігрантів оголосила ще торік під час попереднього конгресу. Понад те, провести захід у Чехії асоціацію запросила чеська ініціатива "Зустріч у Брно". 

Цілком очікувано, що проти проведення заходу у Брно виступатиме ультраправа партія "Свобода та пряма демократія" (SPD) нинішнього спікера Томіо Окамури. Саме депутати SPD стали ініціаторами цієї резолюції.

Та чому її підтримали інші коаліційні партії? В першу чергу – партія ANO прем’єр-міністра Андрея Бабіша. Який чудово розуміє, що своїми руками створює проблеми у відносинах зі стратегічним партнером – Німеччиною. 

Не виключено, що опозиція має рацію щодо того, що в коаліції сподіваються цим скандалом відвернути увагу від деяких своїх кроків.

Під тиском країн-партнерів уряд Бабіша змушений переглядати обсяги витрат на оборону – у прийнятому держбюджеті їхня частка виявилася навіть меншою за 2% від ВВП. А це своєю чергою означатиме перегляд соціальних видатків. На обіцянках збільшити які Бабіш виграв минулорічні парламентські вибори.

Можна припустити, що нинішні скандали довкола конгресу судетських німців приведуть до посилення не партії ANO Бабіша, а скоріше, SPD Окамури.

SPD є єдиною відверто проросійською силою у чеському парламенті. А найбільшими критиками цього конгресу стали політики, які також найактивніші у поширенні російської пропаганди.

Також є чимало свідчень того, що зараз у Брно готують потужні протести проти німецького конгресу. Причому їхній масштаб і рівень організації явно неспівставні з традиційними акціями SPD.

І це дає підстави припускати, що у конфлікті навколо конгресу у Брно не обійшлося без участі РФ. 

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка "Ні" примиренню з німцями? Як у Чехії воюють з власним минулим та чи стирчать тут вуха РФ.