Чому Київ проти ідеї Мерца про асоційоване членство в ЄС і за яких умов змінить думку

Минулого тижня чимало галасу наробила ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца про особливий формат інтеграції України до ЄС. Лунала критика, зокрема і від "Європейської правди"; були також і позитивні відгуки. 

Здавалося б, крапку в цій історії поставив президент Зеленський, який наприкінці тижня у розлогому листі до керівництва ЄС відкинув пропозицію Мерца у її нинішньому вигляді.

Утім, це не означає, що ініціатива Мерца "мертва" і що про неї слід забути. 

Про проблемні місця пропозиції канцлера Німеччини і те, як це виправити, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Що замість "асоційованого членства"? Пояснюємо, як має змінитися пропозиція ЄС для України. Далі – стислий її виклад. 

У пропозиції канцлера Німеччини Фрідріха Мерца є як окремі небезпечні, так і окремі позитивні, корисні для України елементи.

Так, канцлер Німеччини у своєму листі до керівництва ЄС дійсно припустився кількох критичних помилок, і їх варто окремо проаналізувати, щоби провести червоні лінії, заступ за які створює небезпеки для України. Але за їхнього виправлення цілком можливі такі кроки з боку ЄС, які ще не означатимуть повного членства – але будуть вигідними Україні.

Києву варто боротися за такі формати і за виправлення ідеї Мерца до прийнятних обрисів. І працювати над цим треба невідкладно, бо часове вікно для створення нової рамки буде відкрите ще кілька тижнів – 18-19 червня, на завершення кіпрського головування, у Брюсселі відбудеться саміт ЄС.

Головною проблемою листа Мерца є те, що схема інтеграції, яку він запропонував, у разі втілення у нинішньому вигляді ставить під сумнів кінцеву мету України – повноправний вступ до Європейського Союзу.

Пропозиція канцлера Німеччини розмежовує Україну та Молдову, тому лист був сприйняти офіційним Києвом як спроба створити претекст, що призведе до заміни членства України до ЄС на його альтернативу (до того ж альтернативу порожню, без змістовного наповнення). 

Європейські та німецькі джерела переконують "ЄвроПравду", що Мерц не мав цього на меті. 

Що він досі щиро – як і йдеться у його листі – прагне привести Україну до вступу. 

Друга ідея, яка точно не знайде підтримку з боку офіційного Києва, – це спеціальний статус, який Мерц запропонував назвати "асоційованим членством". 

У Берліні, втім, наполягають, що для Мерца цей термін не є критичним. Кілька джерел "ЄП" запевнили, що команда канцлера вже знає про негативне сприйняття цієї назви з боку Києва, і не є проблемою відмовитися від згадок про "асоційоване членство" у всіх подальших розмірковуваннях про дорогу України до вступу.  

Ідеї про те, що Україна отримає більше доступу для інституцій ЄС, буде активніше присутня у європейських дискусіях – варті уваги. Але спроби оформити їх як офіційний статус викликають легітимне питання у Києві – чи не перетвориться це на замінник членства? 

Пропозиція Мерца за своїм оформленням підштовхувала саме до такої думки.

Литовці у діалозі з іншими країнами ЄС пропонують закріпити за Україною офіційно визнаний статус "acceding state", тобто "держави у процесі вступу до ЄС". Погодьтеся, зовсім інше прочитання, ніж "асоційований член" у листі Мерца!   

Тож якщо Євросоюз запропонує наповнений конкретикою статус, який дійсно слугуватиме цим перехідним етапом, це буде здатне допомогти українським реформам. А ще це продемонструє державам ЄС, їхнім політикам, українцям – та й зрештою також Кремлю, – що вступ України до ЄС є дійсно неуникним і незворотним рішенням Європи. Що фінальне членство – питання близького часу.

Як ідеальний варіант, ЄС міг би ухвалити рішення, що Україна отримає цей статус у відповідь на виконання нею вимог першого, "фундаментального" кластера, що включає в себе також пункти щодо верховенства права, боротьби з корупцією, прав людини тощо.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Що замість "асоційованого членства"? Пояснюємо, як має змінитися пропозиція ЄС для України.