Чому владна коаліція у Литві розірвала з ультраправими і чи змінить курс оновлений уряд

Литва готується до переформатування коаліції та призначення нового уряду.

Це стало можливим після довгоочікуваного рішення правлячої Соціал-демократичної партії припинити коаліційну угоду із ультраправою партією "Зоря Німану".

Про те, як може змінитися політика Литви, насамперед – зовнішня, після переформатування коаліції, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Литва очищує владу: як з уряду вигнали українофобів та чого тепер чекати Україні. Далі – стислий її виклад. 

Вперше про необхідність переформатування коаліції публічно заявив президент Литви Гітанас Науседа на початку квітня. До того він утримувався від таких вимог, хоча гостро критикував чергові скандальні заяви чи дії "Зорі Неману".

Але навіть тоді соціал-демократи не поспішали позбутися токсичного партнера.

Литовський політолог Вітаутас Бруверіс каже, що принципове рішення про розрив із ультраправими могло були прийняте ще місяць тому, проте до досягнення згоди нових коаліційних партнерів про це воліли не оголошувати.

Друга причина не поспішати з розривом з ультраправими – схвалення Сеймом контраверсійних змін про управління суспільним мовником. Для цього соціал-демократам була потрібна підтримка ультраправих – це також змушувало не квапитися із розривом.

І, нарешті, третя причина – переформатування коаліції має призвести до змін в уряді.

А найголовніше – до зміни його очільниці. Відмова від співпраці із ультраправими має посилити суспільний мандат довіри новому прем’єру.

Водночас 10 червня добігає кінця судова заборона обіймати державні посади, накладена рік тому на голову соціал-демократичної партії Міндаугаса Сінкявічюса. Політика було покарано за порушення, вчинені ним на посаді мера міста Йонава – його визнали винним у використанні службового становища для особистої вигоди. 

М’яке покарання пояснюється незначним обсягом бюджетних збитків – політик оплатив із муніципальних коштів телефонні витрати своєї дружини, а також купівлю двох телевізорів.

Як би там не було, минулорічне призначення Ругінене на посаду прем'єрки й пояснювалося потребою знайти тимчасову заміну до завершення терміну покарання Сінкявічюсу.

Сам лідер соціал-демократів ще не робив заяв про наміри стати на чолі уряду. Проте у більшості литовських політичних оглядачів сумнівів немає – така заява буде відразу після завершення терміну судової заборони.

Та яким буде курс нового уряду Литви?

З одного боку, розрив із ультраправими має зробити роботу коаліції більш послідовною. Зокрема, як визнає спікер Сейму Юозас Олекас, через необхідність співпраці з "Зорею Німану" соціал-демократам довелося піти на ідеологічні поступки, тоді як нова коаліція буде більш ідеологічно єдиною.

Проте чи означає відсутність українофобів у коаліції більше проукраїнський курс нового уряду Литви? На жаль, щодо цього є чималі сумніви.

Один із ключових викликів, із яким зіткнеться новий уряд Литви, полягає у необхідності прийняття рішення щодо транзиту білоруських калійних добрив до порту Клайпеди.

Президент США Дональд Трамп в рамках політики порозуміння з білоруським диктатором Александром Лукашенком пішов на зняття санкцій з білоруських калійних добрив в обмін на звільнення частини політв’язнів. Це була вкрай важлива для білоруського режиму поступка, проте скористатися нею Лукашенко поки не може, оскільки транзит цих добрив до портів заблокований. 

Щоб допомогти Лукашенку, Сполучені Штати тисли навіть на Україну.

Куди більш перспективним виглядає тиск на Литву. Тим більше що соціал-демократи мають репутацію політичної сили, яка налаштована не так на протистояння авторитарним режимам, як на компроміси з ними.

Проте проти такої поступки Лукашенку виступає не лише литовська опозиція, але й президент Гітанас Науседа.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Литва очищує владу: як з уряду вигнали українофобів та чого тепер чекати Україні.