Чому провалилися спроби РФ змінити владу у Вірменії і що буде далі

Це були найскладніші вибори у політичній кар’єрі чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Росія неприховано втручалася у виборчий процес у Вірменії, намагаючись добитися зміни влади.

У Кремлі відверто не шкодували на це коштів – і навіть досягли певного успіху.

Результат підрахунку голосів показав, що партія чинного прем’єра "Громадянський договір" зберігає одноосібну більшість у парламенті, але не матиме, як сподівався Пашинян, конституційної більшості. Це ускладнить внесення змін до Конституції, що є ключовою вимогою Азербайджану для укладання мирної угоди.

Також в новому парламенті посилиться проросійська опозиція. 

Детальніше про результати парламентських виборів у Вірменії та про подальший розвиток подій – в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Росія втрачає Вірменію: як Кремлю не вдалося заблокувати рух Єревана на захід. Далі – стислий її виклад. 

Виборча кампанія у Вірменії проходила під гаслом "нам треба уникнути перемоги партії війни". Політики пояснювали, що це загрожує Вірменії ще більш кривавим сценарієм, аніж програні Єреваном карабахські війни.

Але нюанс у тому, що опозиція називала "партією війни" чинну владу, а влада казала рівно те саме про опозицію. 

І дійсно, для прихильників чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна перемога опозиції означає, що Єреван ставить хрест на мирних перемовинах з Баку, що тривали останні роки, і скасовує досягнуті Пашиняном домовленості.

Натомість проросійська опозиція грала на страху війни Вірменії з Росією.

Вона відкрито звинувачувала Пашиняна у провокуванні конфлікту з РФ. 

Також опозиції стали в пригоді заяви російських урядовців про те, що Вірменія може піти "українським шляхом", якщо збережеться чинна влада. Це однозначно сприймалося як погрози війною, що лунають з Москви.

А на додачу, в останні тижні перед вирішальним голосуванням Росія розпочала неприхований економічний тиск на Єреван.

Європейський Союз на фоні економічного тиску РФ підтримав Вірменію. Зокрема, допомігши із поставками тих товарів, імпорт яких РФ заборонила, на європейський ринок. 

Не менш вагомою була й підтримка від Сполучених Штатів. Мова йде не лише про відкриту підтримку Пашиняну, висловлену перед виборами президентом США Дональдом Трампом.

До цього, на початку червня, було підписано рамкову угоду щодо реалізації проекту "Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання" (TRIPP). 

На виборах партія прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна "Громадянський договір" отримала 49,8% голосів.

Також до парламенту проходить головна надія РФ – партія "Сильна Вірменія" – за них віддали голоси 23,3% виборців. Ще 9,9% віддали голоси за блок "Вірменія", на чолі якого стає друг Путіна експрезидент Роберт Кочарян.

Ще один успіх Пашиняна – міжнародне визнання результатів виборів. Причому звертає увагу, що одним із перших його привітав із перемогою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Це можна тлумачити як сигнал найближчих союзників РФ про те, що там не хочуть подальшого загострення відносин із Вірменією.

Проте, чи готовий Путін зупинити конфлікт із Вірменією – невідомо.

Ці результати означають для Кремля програну битву, але не війну за Вірменію.

Попереду – новий виклик, проведення референдуму про зміни до конституції. Ухвалення їх має призвести до підписання мирної угоди з Азербайджаном, що істотно знизить залежність Вірменії від РФ.

Як вважається, тоді рух Вірменії до ЄС може офіційно постати на порядку денному Єревана. А відповідно – у Кремлі зроблять все можливе, щоб заблокувати цей процес.

Тож не виключено, що завершення виборів у Вірменії стане лише переходом до нової фази її протистояння з Росією.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Росія втрачає Вірменію: як Кремлю не вдалося заблокувати рух Єревана на захід.