Оленівка без доступу до місця злочину: що заважає розслідуванню
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року росіяни підірвали барак Оленівської колонії, де утримували українських військовополонених після виходу з "Азовсталі". Близько 50 захисників загинули, понад 130 дістали поранення.
Минуло 4 роки, проте досі триває розслідування воєнного злочину. Головною перепоною залишається відсутність доступу до колонії. Українські та міжнародні слідчі не можуть оглянути місце подій, дослідити докази й перевірити всі обставини теракту.
Свідки відновили події перед терактом
5 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася пресконференція за участю командування 1-го корпусу НГУ "Азов", 12-ї бригади спеціального призначення НГУ "Азов", колишніх військовополонених, представників СБУ й Офісу генерального прокурора.
Свідки розповіли про умови утримання та події, які передували переведенню людей до "бараку-200".
У деяких бараках перебувало понад 330 людей. Полонені спали в коридорах і на сходах, не мали належних санітарних умов. Адміністрація знала про ситуацію, але нічого не змінила.
За кілька днів до вибуху начальник колонії Сергій Євсюков повідомив про нібито запланований етап частини полонених до Горлівки. Їм запропонували скласти попередні списки та дали на це близько трьох годин.
Хто визначав склад "бараку-200"
Списки формували колегіально. У нарадах брали участь старші по бараках, командири та тимчасові виконувачі їхніх обов’язків. До групи вносили тих, хто погодився на етап добровільно. Полковник Арсен "Лемко" Дмитрик, нині начальник штабу 1-го корпусу, зголосився їхати старшим.
Інформацію від адміністрації передавав капітан Сергій Єрмошин. Відповідальним за комунікацію з колонією його ще до виходу з "Азовсталі" призначив Денис "Редіс" Прокопенко.
Остаточний склад групи визначали не полонені. Представники колонії втручалися в процес: перераховували людей, забирали список і повертали його зі змінами. У день переведення адміністрація провела повний перерахунок.
Переданий Єрмошиним список суттєво відрізнявся від того, за яким людей фактично перевели до "бараку-200". Тому маніпуляції навколо його ролі не відповідають озвученим фактам.
Представники СБУ та Офісу генерального прокурора підтвердили, що після звільнення Сергій Єрмошин пройшов перевірки. Підозр у державній зраді чи вчиненні інших злочинів не оголошували.
Чому розслідування досі не завершене
Частина озвученої інформації була відома правоохоронцям і раніше, але її не розголошували в інтересах слідства. СБУ та Офіс генерального прокурора продовжують встановлювати обставини злочину й досліджувати доступні матеріали.
Чотири перешкоди для повного розслідування
- Українські слідчі не мають фізичного доступу до колонії.
- Росія не допускає незалежних міжнародних експертів.
- Місія ООН припинила роботу у 2023 році.
- За матеріалами, переданими до Міжнародного кримінального суду, з 2024 року немає видимого прогресу.
Контроль над територією дає росії можливість приховувати докази, затягувати розслідування та поширювати власні версії. За таких умов свідчення колишніх військовополонених допомагають зафіксувати дії адміністрації колонії та зберегти важливі для слідства факти.
Понад 600 азовців залишаються в полоні
У російському полоні досі перебувають понад 600 азовців, близько 20 із них – у критичному стані. Понад 270 захисників засуджені за статтею про тероризм або за сфабрикованими справами про нібито злочини проти цивільних жителів Маріуполя.
Упродовж 2026 року вдалося повернути лише 12 військовополонених із полку "Азов", який обороняв Маріуполь.