Завдяки чому Косово вийшло із політичної кризи і чому це може викликати конфлікт з ЄС

В ніч проти 7 жовтня парламент частково визнаного Косова нарешті знайшов голоси, щоб обрати президента. Новою очільницею держави стала Юстина Широка Пула. 

Такий крок дозволить уникнути дострокових парламентських виборів. А це означатиме, що Косово нарешті вийшло із затяжної політичної кризи.

Проте є один нюанс.

Голоси для обрання президентки було залучено через дуже непросту угоду з опозицією. І ця угода може створити Косову значні проблеми у відносинах з ЄС та остаточно підважити процес примирення на Балканах.

Деталі – в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Кризу подолано, але якою ціною? Як Косово отримало президента і чи буде конфлікт з ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Гостра політична криза в Косові почалася ще після парламентських виборів у лютому 2025 року. Тоді партія прем’єр-міністра Альбіна Курті "Самовизначення" хоч і здобула перше місце, але втратила більшість. А бажаючих створити з нею коаліцію серед косоварських партій не знайшлося.

Натомість створити її не змогла і опозиція.

Другі поспіль дострокові вибори, що відбулися 7 червня, нічого не змінили – голосів для обрання нового президента так і не знайшлося.

Конституційний суд вирішив, що парламент мав обрати нову главу держави протягом 60 днів – до 6 жовтня включно.

І от 6 жовтня – в останній день визначеного Конституційним судом терміну – все змінилося. Парламент все ж таки обрав главу держави.

Чи є президентка Юстина Широка Пула легітимно обраною главою держави? Як не дивно, частина косовських політиків має в цьому сумнів.

Річ у тім, що вирішальне голосування відбулося за 17 хвилин після опівночі. Тобто – вже 7 жовтня.

Втім, як видається, на цей таймінг просто заплющили очі – на радощах від довгоочікуваного виходу з затяжної політичної кризи. 

Тим більше, що вибір президента виглядає досить вдалим.

Юристка за освітою, Юстина Широка Пула на момент обрання була президенткою Академії наук та мистецтв Косова. Але разом із тим вона має чималий досвід у політиці. У 2008 році увійшла у перший, після здобуття незалежності, уряд Косова – до 2011 року працювала міністром енергетики та гірничодобувної промисловості. Потім, до 2014-го, була депутатом парламенту від Демократичної партії Косова (ДПК).

Цікавий і такий нюанс. Очільницею країни, переважна більшість громадян якої сповідують іслам, стала католичка – це має стати символом віротерпимості Косова. Так само обрання опозиційного політика президентом може бути плюсом і для уряду – це дозволить послабити звинувачення у монополізації влади. 

Але що змусило опозиційну ДПК раптом змінити свої плани? 

Справа в законопроєкті, який також ухвалили в ніч на 7 жовтня – в одному пакеті з обранням президента.

Його ухвалили, щоб спробувати врятувати експрезидента та "батька" державності Косова Хашима Тачі. Колишнього президента визнала Тачі винним у жорсткому поводженні з полоненими та цивільним населенням, катуванні та вбивстві. Він отримав 25 років тюремного ув’язнення. Детальніше про цей вирок можна почитати у статті "25 років для експрезидента…".

Спеціалізована палата у справах Косова, яка винесла вирок, номінально є частиною національної судової системи цієї країни, а законопроєкт направлений на посилення захисту Тачі.

Такий крок напевно остаточно зіпсує відносини із Заходом, для якого незалежне судочинство у питаннях, пов’язаних із воєнними злочинами, є принципово важливим.

Наразі коментарі високопосадовців ЄС дуже обережні. Вони більше звертають увагу на позитив щодо виходу Косова із затяжної політичної кризи, ніж на особливості цього виходу. 

Проте складно уявити, щоб Євросоюз не відреагував на спроби реалізувати положення цього закону. 

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Кризу подолано, але якою ціною? Як Косово отримало президента і чи буде конфлікт з ЄС.