Як конституційна криза у Польщі вдарила по прем’єру Туску і чому вона може посилитися

Лише тиждень тому події у Варшаві були серед головних європейських новин.

Вони розвивалися бурхливо і блискавично.

Зміна влади у Конституційному трибуналі Польщі (аналог Конституційного суду) за активної підтримки уряду прем’єра Дональда Туска. Заяви опозиції про державний переворот у виконанні влади. Масові мітинги польських правих під будівлею Конституційного трибуналу – і раптовий візит туди в ніч проти 31 жовтня президента Кароля Навроцького.

Минув тиждень – і конфлікт навколо Конституційного трибуналу хоч і відійшов на другий план через теракт у Кракові, проте все ще далекий від завершення.

Про те, хто наразі виграє і хто програє у цьому конфлікті і який розвиток він може мати, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Криза на шкоду Туску: як битва за Трибунал б'є по прем'єру Польщі та який пропонують вихід. Далі – стислий її виклад.

Довгі роки контроль за Конституційним трибуналом був одним із ключових політичних активів попередньої партії влади у Польщі – "Право і справедливість" ("ПіС"). За вісім років перебування при владі партія зуміла повністю оновити склад Трибуналу, поставивши суддями лояльних до себе юристів.

Це стало чималою проблемою для нинішньої коаліції на чолі з Дональдом Туском, оскільки унеможливлювало виконання цілої низки передвиборчих обіцянок.

В кінці 2025 року добігли кінця повноваження відразу восьми суддів Конституційного трибуналу – і це давало владній коаліції Дональда Туска шанс призначити туди свою більшість. Однак президент Кароль Навроцький вирішив не допустити цього сценарію.

Він відмовився приймати присягу у п’яти з восьми новопризначених суддів Трибуналу, витлумачивши на свою користь статтю конституції про обрання суддів Конституційного трибуналу. А коли в коаліції вирішили привести нових суддів до присяги без участі президента – заявив про невизнання їхніх повноважень.

Втім, у коаліції не збиралися із цим миритися. І в останні дні жовтня запустили сценарій зміни влади.

Призначені теперішньою владою судді взяли під контроль будівлю Трибуналу та його сайт, а головне – проголосували про тимчасове відсторонення від своїх обов’язків голови суду Богдана Свенчковського та його заступника Бартоломея Соханського.

На засіданні 3 листопада судді під керівництвом нової голови – Анни Корвін-Пйотровської – оперативно схвалили бюджет Трибуналу на наступний рік та методом жеребкування розподілити між собою справи. 

Втім "новітній" підхід щодо визначення кворуму для проведення першого засідання виглядає відверто неправомірним. Логіка нового керівництва Трибуналу зустріла однозначне несприйняття польських конституціоналістів. 

Хай там як, а Анні Корвін-Пйотровській вдалося розблокувати роботу Трибуналу. Наступне засідання має пройти 10 листопада. 

Тим часом дані соціології свідчать про інше. Оприлюднене 5 листопада опитування IBRiS демонструє, що конституційна криза зменшила на 2,5 пункти рівень підтримки "Громадської коаліції" Дональда Туска – до 27,2%. 

Натомість зросли рейтинги партій правої опозиції, чиї виборці були мобілізовані подіям навколо Трибуналу. 

Одна з найбільш популярних пропозицій вирішення конституційної кризи полягає в повному перезавантаженні Конституційного трибуналу, але вона поки не має шансів на реалізацію. 

Другий шлях до політичного виходу з кризи полягає у прямих перемовинах президента та прем’єра віч-на-віч, але Кароль Навроцький відмовився.

Вже незабаром суд має розглянути питання дозволу на арешт свого колишнього голови Богдана Свенчковського, що має стати ударом по команді президента і каталізатором нового спалаху кризи.

Більше про ситуацію навколо Конституційного трибуналу і те, чому ситуація може ще загостритися, – в матеріалі Юрія Панченка Криза на шкоду Туску: як битва за Трибунал б'є по прем'єру Польщі та який пропонують вихід.