"Європейська правда" продовжує цикл розповідей про українські компанії, що змогли досягти успіху на ринках країн Євросоюзу. Історія кожної з них – доказ того, що подібний шлях здатен пройти будь-який конкурентний український виробник, котрий поставить собі це за мету.

Наш новий герой – компанія "ГАЛС ЛТД" з Чернівецької області. Читач, напевно, і не чув такої назви – ми, наприклад, дізналися її лише на зустрічі з керівником підприємства.

Сектор, в якому буковинська компанія працює на ринку ЄС, дуже вузький, але престижний і надзвичайно перспективний для українських сільгоспвиробників.

"ГАЛС ЛТД" зуміла досягти успіху на європейському ринку органічної продукції.

Зараз компанія поставляє до ЄС... березовий сік.

"Отримання сертифікату виробника органічної продукції – ідея нашого фінансового директора, а крім того – моєї дочки. Якби це мені запропонував хтось інший, я навряд чи дослухався би – адже це великі труднощі й витрати. Але в підсумку ми ризикнули і все вийшло", – розповідає генеральний директор компанії Володимир Завадовський.

Інтерес до виробництва органічної продукції пов'язаний з особливостями регіону.

"Буковина – дуже складний для сільського господарства регіону. Обсяги орних земель невеликі – трактору немає де розвернутися. Цінної деревини в горах теж немає – чагарники і невеликі дерева.

Але тут є і плюс.

Земля у цьому передгір'ї завжди підживлювалася лише найприроднішим чином – гнилим листям. А це ідеальні умови для виробництва органічної продукції – таких регіонів у Європі небагато", - запевняє Завадовський.

Як наслідок – якщо в 1991 році в області виробляли лише 10,5 тонн березового соку, то зараз – 1200 тонн.

"Органіка" вважається елітним сегментом – ціни на органічні продукти в середньому на 30% вищі за звичайні аналоги. Це – продукт з високою доданою вартістю.

Ризики органічного виробництва пов'язані з низьким попитом на цю продукцію в Україні.

Потихеньку, звичайно, і у нас ситуація змінюється – формується клас людей, які, навіть незважаючи на кризу, припиняють економити на здоров'ї.

Однак компанії, яка планує масове виробництво (а в "ГАЛС" зараз працює 230 осіб!), варто від початку замислюватися про продажі в ЄС, де попит на елітну продукцію набагато вищий.

Чернівецькі бізнесмени спочатку не вели підготовку до європейського експорту.

Компанія, заснована в 2000 році, вийшла на ринок ЄС лише три роки тому.

Однак зараз до Європи "ГАЛС" експортує близько 30% своєї продукції, і керівництво сподівається, що за кілька років співвідношення європейського та українського ринку досягне паритету.

Перші поставки до Європи компанія виконала, ще не маючи сертифіката виробника органічної продукції. Однак навіть без нього цей вихід не можна було назвати провальним."Ми працювали за програмою Європейського союзу SEED, яка і займалася підтримкою виходу українських компаній на європейський ринок. Крім консультативної допомоги – а вона була дуже важлива, – нам оплатили участь у берлінській виставці. Довелося витратити гроші лише на дорогу і транспортування продукції", – пояснює Завадовський.

Участь у програмі ЄС мала свої наслідки – завдяки підтримці консультантів SEED чернівецька компанія знайшла для себе перших європейських замовників.

Однак справжній успіх чекав на компанію наступного року, коли вона отримала сертифікат виробника органічної продукції та вже брала участь у спеціалізованій виставці "органіки" у Нюрнберзі.

"Найпростіший спосіб вийти на європейський ринок – постачати туди те, чого там не вистачає", – говорить керівник компанії.

"В цьому випадку ти не конкуруєш з місцевими виробниками, і в тобі не бачать суперника. Це може бути сировина для європейських компаній. Але ми обрали набагато прибутковіший ринок органічної продукції", – розповідає він.

Будь-який рецепт успіху – індивідуальний, і перенести його в незмінному вигляді на більшість компаній ринку, як правило, не можна.

Але в галузі "органіки" в українських виробників дійсно величезний потенціал. Українські компанії найчастіше автоматично отримують перевагу перед європейцями.

За словами Володимира Завадовського, багаторічна історія використання добрив європейськими господарствами перешкоджає масовому виробництву власних органічних продуктів харчування в країнах ЄС.В Україні, де багато сільгоспземель "гуляє" десятиліттями, знайти придатну ділянку набагато легше.

"Взяти, приміром, березовий сік. Нормативи ЄС забороняють свердлити дерева, а тому практично весь ринок ЄС зайнятий фінським соком, де ці нормативи м'якші. Фіни – дуже потужний виробник, але ми бачимо, що європейські споживачі раді бачити альтернативу", – пояснює гендиректор "ГАЛС ЛТД".

Важливий фактор – на експорт в ЄС органічної продукції встановлені нульові ставки, а головне – на неї не поширюється квотування.

Однак отримання сертифіката, що підтверджує статус "органіки", виявилося справою дуже непростою і зайняло близько трьох років.

"Питання навіть не в грошах. Нам дали анкету-простирадло на 147 пунктів, і відповідь на кожен з них потрібно було підтвердити документами", – розповідають у компанії.

Тривалі терміни перевірок не означають, що потрібно лише заповнити "анкету", зібрати документи і чекати. Перевірка виробництва на відповідність безпечним нормам – не порожня формальність.

Навіть зараз, коли Завадовський розповідає про процедуру, яку довелося пройти, одразу розумієш, яким складним був цей процес:

"Протягом двох років фахівці австрійського Інституту органічного синтезу приїжджали до нас на перевірки по чотири рази на рік: навесні, влітку, восени та взимку і перевіряли ґрунти.

Також у нас перевіряли всі аспекти виробництва, починаючи від якості обладнання, закінчуючи вентиляцією і підлогою на виробництві. І лише потім, коли наше виробництво визнали придатним, а в ґрунтах не знайшли слідів добрив, ми отримали цей сертифікат".

Початкова перевірка, звісно, потребує найбільше ресурсів, але і потім доводиться повертатися до сертифікації. За три роки роботи на ринку ЄС компанії довелося пройти ряд додаткових перевірок, щоб вивести на ринок нові види продукції.

"Ми вже давно "відбили" би витрати на сертифікацію, але для закріплення і збільшення частки на ринку нам потрібно пропонувати нові продукти. Споживач хоче пити нові соки на основі березового: приміром, з кропивою або з шипшиною. А це означає, що потрібні нові сертифікати", – пояснює Завадовський.

Незважаючи на всі ці складнощі, в компанії задоволені і прибутком, і перспективами.

Наш співрозмовник впевнений – перспективи роботи на ринку органічної продукції в ЄС є у компаній з усіх регіонів, які не постраждали від Чорнобильської катастрофи.

"На перший погляд, вимоги до "органіки" непрості. Наприклад, треба, щоб у ґрунти не додавали добрив як мінімум протягом п'яти років. Але ж у нас є багато покинутих садів. Тамтешня продукція може погано виглядати, але у неї смак справжніх фруктів, і це – наша перевага", – упевнений підприємець.

За словами Завадовського, на виставці в Нюрнберзі були активні українські виробники з Сумської, Херсонської та навіть Луганської областей. А шипшину для своїх соків в "ГАЛС" купують у компанії із Запорізької області.

Тому "неекологічний" статус регіону зовсім не заважає виробляти сертифіковану органічну продукцію.

"Домогтися сертифіката виробника органічної продукції дуже складно – на початку ви сто разів проклянете себе за це рішення. Проте коли отримання сертифіката буде позаду – ви будете в набагато кращих умовах, ніж інші експортери", – впевнені в буковинській компанії.

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"