Зміна адмінустрою України як мотив відкласти місцеві вибори

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Четвер, 26 березня 2015, 10:15
Версія для друку Коментарі
gazeta-misto.te.ua

За розподілом портфелів та зміною повноважень органів центральної влади поза увагою ЗМІ лишається питання адміністративно-територіальної реформи.

Між тим численні дипломатичні джерела "Європейської правди" свідчать, що з часом ця проблема може увійти до переліку ключових подразників у відносинах із Заходом.

Ні, звісно, Київ визнає потребу змін. Децентралізація є однією з умов мінських домовленостей – як тут про неї забудеш.

Та чомусь мало хто згадує про вибори місцевих органів влади, заплановані на жовтень 2015 року.

Встигнути з цими перетвореннями до початку кампанії – дедалі важче. А отже, доведеться щось відкладати – чи то дату виборів, чи то проведення адмінреформи.

"Наскільки я поінформований представниками України, влада має намір встигнути зі змінами до виборів.

Теоретично є можливість того, що повноваження місцевої влади будуть змінені вже після виборів, але є дуже бажаним, щоби цей процес було завершено заздалегідь", - заявив в інтерв’ю нашому виданню генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд.

Президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо – більш категоричний. "Це імпертативно, це обов’язково, щоби зміни до Конституції набули чинності вже цього року", - наголосив він цього тижня.

"Треба встигнути до виборів. У нас немає іншого варіанта, аніж прийняти зміни до Конституції вже зараз. Голосування має бути до кінця поточної (парламентської) сесії", - підтвердив цей намір у розмові з "Європейською правдою" віце-прем’єр Геннадій Зубко.

Хотілося б вірити. Але є підстави для сумнівів.

Принципи реформи:
укрупнення громад

До слова, в офіційних документах ви не зустрінете терміна "адміністративно-територіальна реформа".

Цей термін є цілком коректним, але він – табу для уряду.

В Кабміні пам’ятають провал "адмінреформи" у 2005 році, яку намагався впровадити тодішній віце-прем’єр Роман Безсмертний. Його ідеї (які, по суті, повторюють ідеї нинішнього уряду) зустріли в штики мешканці "пілотного" Макарівського району.

Люди боялися зміни меж населених пунктів. Місцева влада вміло зіграла на цих побоюваннях. А Київ чи то не зміг, чи то не вмів пояснити переваги, що очікують на людей внаслідок змін.

Тому нині уряд замість старої назви, що набула негативного забарвлення, воліє вживати нові й менш зрозумілі терміни – "муніципальна консолідація" чи "співпраця та об’єднання громад".

Хоча мета реформи та сама – укрупнення громад.

Її результатом має бути зменшення кількості чиновницького апарату і (важливий момент, до нього ми ще повернемося!) зменшення кількості обраних посадовців – мерів, голів сільрад та місцевих депутатів.

Іншого варіанта немає – на Україну і далі тиснуть європейські партнери, які вимагають змінити неефективну та негнучку модель місцевого самоуправління, успадковану ще з часів СРСР.

А Рада Європи взагалі вважає адмінреформу однією з ключових складових реформування України, про що свідчить затверджений нещодавно план дій РЄ щодо України.

"Приблизно дві третини сільських громад відчувають, що вони не мають ресурсів для забезпечення діяльності. У них немає коштів ні на що", - визнає Геннадій Зубко.

Джерела ЄвроПравди у Страсбурзі свідчать, що найчастіше в обговоренні з українським урядом звучить теза про укрупнення громад за принципом "один до шести" - після завершення об’єднання середня громада включатиме шість нинішніх.

Те, що таке укрупнення було б оптимальним, в розмові з ЄвроПравдою побічно підтвердив і віце-прем’єр Геннадій Зубко. "Шведський досвід свідчить, що 20-тисячна територіальна громада з одним центром управління є ефективною. А якщо в громаді 500 людей, тисяча чи три тисячі, то вона не матиме коштів на якісні послуги", - пояснив посадовець.

Нині середня чисельність громади в Україні – трохи більше ніж 3 тис. мешканців, отже, для досягнення чисельності в 20 тис. необхідно об’єднати в середньому шість громад.

Це не означає, що "злиття сіл та селищ" буде одномоментним. Звісно ж, ні. До прикладу, у Швеції цей процес забрав більше ніж 20 років. "Зробити це за короткий термін – дуже складно, надскладно. Але ми не маємо часу, нам потрібно проводити зміни терміново", - наголошує Зубко.

Справи виборні

Здавалося б, яка проблема – проводьте зміни, якщо вже вирішили. Коли встигнете – тоді й буде.

Але адміністративно-територіальна реформа не здійснюється в будь-який час. Той самий шведський досвід укрупнення громад, на який посилається Зубко, свідчить, що реформу доводиться проводити дискретно, раз на п'ять років, лише перед виборами.

А вибори нас очікують у  жовтні 2015 року.

Чи реально внести зміни до Конституції до цього часу? Навіть суто процедурно – ні.

Для внесення змін до Конституції потрібно мінімум два голосування на різних сесіях ВР, між ними – рішення КС. (А ще дуже бажано провести експертизу Венеціанської комісії перед першим голосуванням). Отже, навіть якби проект змін до Конституції був готовий вже сьогодні, ухвалити його в другому читанні буде можливо не раніше ніж у вересні.

Але ж у вересні вже має розпочатися кампанія до місцевих виборів!

Ми вже зазначали вище, що одним з наслідків реформування буде скорочення органів місцевого самоврядування – тобто зменшення кількості сільських голів і депутатів місцевих рад.

То який сенс проводити вибори посадовців, якщо завтра більшість із них має зникнути?

І – чи не найголовніше – який місцевий голова спокійно сприйме свою "ліквідацію" після того, як він інвестував чималі кошти у власну виборче кампанію?

Тож владу суттєво непокоїть можливість повторення в цьому випадку "макарівських протестів" зразка 2005 року в різних частинах країни.

Саме тому джерела "Європейської правди", близькі до уряду, свідчать, що нині всерйоз розглядається сценарій перенесення місцевих виборів – до завершення конституційної реформи.

"Нині є два варіанти. Або вибори  пройдуть за старими правилам і в межах старих громад, або будуть відтерміновані", - запевнив один зі співрозмовників "Європейської правди".

"Я не вірю, що ми зможемо провести об’єднання громад до виборів", - визнав у четвер у Львові на форумі, присвяченому самоврядуванню, голова комітету Верховної ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко.

Кілька слів про діалог з Радою Європи  з цього приводу.

Чітке дотримання термінів проведення виборів завжди є однією з ключових вимог РЄ. Але цього разу в Страсбурзі, схоже, будуть готові йти на поступки Україні навіть у виборному питанні.

Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, який завжди виступає проти будь-яких відтермінувань виборчої кампанії, в розмові з "Європейською правдою" не став апріорі заперечувати таку можливість. "Якщо нам направлять такий запит, ми дамо свою відповідь, та наразі у мене немає позиції", - ухилився він від коментаря.

Проміжний варіант

Є також альтернативний варіант "напівреформи", за яким до дня виборів відбудеться об’єднання лише частини громад.

А інші матимуть приклад в особі "реформованих громад". В уряді сподіваються, що ці приклади будуть позитивними і заохотять інших.

"Ми маємо по максимуму провести цей процес зараз, заохотити сільських та селищних голів до добровільного об’єднання до початку виборчої кампанії. А ті, хто об’єднається після – чекатимуть до наступних виборів. І будуть вимушені жити в межах тих бюджетів, які їм надаються нині", - пояснив "Європейській правді" Геннадій Зубко.

Закон про добровільне об’єднання вже ухвалений та підписаний президентом.

За задумом віце-прем’єра, це дозволить створити тиск на ті громади, які не поспішатимуть об’єднуватися.

"Ми передбачили чимало "морквин" для тих, хто хоче об’єднуватися. Тим громадам, які вирішили об’єднатися і захистили в облраді свій перспективний план, ми даємо в управління землю із державного земельного кадастру. Крім того, для тих, хто склав перспективні плани, ми відкриваємо можливість використання державного фонду регіонального розвитку.

Тож люди ставитимуть сільському голові запитання – чому у сусідній громаді все значно краще?" - розповів він.

Проблема в тому, що оголосити дострокові вибори нині може тільки Верховна рада. Це конституційна норма. Тож навіть у випадку якщо якісь громади вирішать об’єднатися після виборів, вони не отримають преференцій.

Хто з керівників місцевого самоврядування згодиться на "самогубство", не отримуючи нічого у відповідь? Питання риторичне.

Східний вектор

Не можемо не зазначити: про децентралізацію останнім часом згадують в контексті вирішення проблем Донбасу.

Саме ця вимога – разом із нечітко визначеним "особливим статусом окремих районів Донецької та Луганської областей – внесена до переліку мінських домовленостей.

Але – і це варто окремо зазначити – в цьому питанні позиція Києва має повну підтримку європейських структур.

У Венеціанській комісії нарешті офіційно визначили та оголосили свою позицію: децентралізація не повинна  призвести до федералізації України.

"Федералізм дійсно є устроєм, який довів свою ефективність в деяких країнах, але для України немає сенсу рухатися від високо централізованої системи до федералізму. Більше того, конституція прямо забороняє федералізацію", - заявив 25 березня у виступі в Страсбурзі президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

"Я також хочу підкреслити, що питання децентралізації постало не через конфлікт на сході України. Це те, чого потребує вся Україна!" - наголосив європейський посадовець.

Водночас Букіккіо зазначив, що Венеціанська комісія не матиме заперечень, якщо Донбас отримає статус автономії (чи інший подібний) в рамках унітарної України.

"Буде логічним надати конституційні рамки особливому статусу цих регіонів. Такі особливі конституційні рамки не є чимось унікальним. Вони є в Молдові. І вони вже є в Україні – для Криму, - заявив він. - Це не веде до сепаратизму. Радше це є альтернативою сепаратизму".

* * * * *

"Європейська правда" продовжує стежити за ходом реформи.

Ближчим часом читайте матеріал про два підходи до об’єднання громад, які наразі дискутуються – добровільний та примусовий.

ПУБЛІКАЦІЇ
Петро Порошенко

Росія розпочинає Світову гібридну війну: промова Порошенка в Мюнхені

"Русскій мір" перетворює усе, до чого торкається, у руїни та занепад. Погляньте на Абхазію, Південну Осетію, Придністров’я, окуповані Донбас та Крим. Схоже на те, що відповідно до доктрини "русского міра" вся Європа повинна виглядати так як Калінінград чи окупований Донецьк, а не навпаки.

Юрій Онищенко (Брюссель), Сергій Сидоренко, Європейська правда

Мова ультиматуму: як угорська блокада підриває відносини України з НАТО

Є сподівання, що НАТО погодиться відійти від подвійних стандартів і визнати новий статус України після президентської зустрічі на саміті в липні. На перешкоді стоїть конфлікт з Угорщиною, яка відкрито декларує намір "блокувати будь-яке зближення України та НАТО".







Микола Капітоненко, МЦПД

Розмова про цінності: що сказав та про що промовчав Петро Порошенко в Мюнхені

Європейці прекрасно бачать рівень деградації демократичних інститутів та захисту прав. Наше повчання Заходу на тему цінностей виглядає не дуже переконливо. Так само, як слова, що ані політика, ані бізнес не можуть існувати окремо від цінностей. Як ми точно знаємо - можуть (рос.)

Олександр Балдинюк, Укркондпром

Шоколадна "зрада": правда та міфи навколо регулювання якості української кондитерки

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter