«Мінськ версії 2.5» – нова ідея в Брюсселі на користь Кремлю

Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 23 червня 2015, 12:30
Версія для друку Коментарі
Фото © European Union, 2015

Попри очевидну підтримку України Євросоюзом, Брюссель часом генерує ідеї, від яких виникає хіба що подив: як можна настільки хибно сприймати реальність?

І єдина розрада в тому, що представників ЄС реально переконати відмовитися від розпочатого, публічно вказавши на некоректність їхніх пропозицій.

Тож сподіваємося, що наша публікація допоможе зупинити нову ініціативу Єврокомісії – м’яко кажучи, не дружню до України.

"Європейській правді" стало відомо, що минулого тижня, під час візиту до Києва, єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганес Ган переконував українську владу, що Київ повинен виконати "пізні" пункти мінської угоди, не чекаючи, поки РФ та підконтрольні Росії бойовики зроблять свою частину.

Чого від нас просять?

Статусу "офіційної вимоги ЄС" нова теза наразі не має. Схоже, в ЄС нині "випробовують" реакцію української сторони на ідею про м’який перегляд умов мінської угоди.

Але навіть категорична жорстка реакція Києва на першому раунді переговорів не завадила представникам ЄК порушити це питання вдруге.

Кореспонденту ЄвроПравди довелося бути учасником закритої дискусії, під час якої один з найвищих посадовців ЄК, що опікуються Україною (за умовами зустрічі ми не маємо права розкривати його ім’я), несподівано заявив про проблеми у виконанні "мінської угоди" з боку Києва.

"Так, ми говоримо про порушення Мінська з боку Росії. Але чи Україна робить все для дотримання вимог Мінська? Чому б вам не зробити крок до надання Донбасу особливого статусу? Адже це можна робити вже зараз, показавши добру волю Києва до виконання Мінська", - пояснив посадовець.

Аргументи присутніх українських політиків про те, що мінська домовленість не дарма складається з етапів; про те, що немає сенсу виконувати останній пункт, коли Москва не виконує навіть перший, не подіяли на представника Брюсселя. Він продовжив наполягати на потребі виконання Україною умов Мінська "наперед".

Про нову вимогу, що звучить з боку ЄС, вже знають у Верховній раді.

"Чутки з’явилися минулого тижня, а згодом підтвердилися", - розповіла "Європейській правді" перший заступник глави парламентського комітету в закордонних справах Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Європейці вимагають від нас запропонувати стратегію спеціального статусу для Донбасу. І щоби цей статус не був обмежений трьома роками (як в законі про статус окремих територій), а діяв на постійній основі.

Чомусь зненацька нівелюється комплексний підхід до виконання Мінська-2.

Попри те, що не виконані перші кроки – не дотримується перемир’я, не відведена техніка, нам не повернули заручників, – ЄС пропонує Києву зробити п’ятий чи сьомий крок", - дивується Климпуш-Цинцадзе.

Реакція Києва

Одразу кілька джерел запевнили, що вперше ця ідея з’явилася саме під час візиту Гана до Києва. А одна з його зустрічей виявилася майже повністю присвячена цій ідеї.

Офіційні учасники переговорів з Ганом відмовляються від офіційних коментарів, пояснюючи, що ситуація "надто чутлива".  

Але за результатами розмов "не під запис" "Європейська правда" склала картину переговорів.

"Ці переговори, що відбулися у Верховній раді, були неймовірно складними й емоційними, переходили навіть на підвищені тони. Українські учасники сприйняли ідею як ледь не зраду з боку Гана. Європейці натомість намагалися переконати, що Україні самій потрібно демонструвати більший поступ та гнучкість у тематиці Мінська, щоби зняти все претензії з боку РФ", - пояснив "Європейській правді" один зі співрозмовників.

"В якийсь момент представниця української сторони навіть сказала комісару, що він відстоює таку ж позицію, як представники Москви", - додало інше джерело.

Після емоційних і безрезультатних переговорів у Раді комісар Ган поїхав на зустріч до президента.

"Там обійшлося без такої емоційної дискусії, як з нами. У Порошенка комісар був конструктивніший, він більше слухав про порушення мінських угод з боку РФ", - розповів один з учасників переговорів у Раді. Водночас інше джерело підкреслює, що на переговорах Гана з президентом європейська сторона знову – але в м’якших формулюваннях – підняла питання про те, щоб Україна "пішла вперед" у виконанні вимог Мінська.

Джерело "Європейської правди" в МЗС водночас пропонує не драматизувати ситуацію. Співрозмовник каже, що жодних нових "вимог" з боку ЄС немає.

За версією дипломата, Києву наразі пропонують не надавати Донбасу новий статус, а "обговорити" можливість такого надання.

"ЄС хоче, щоб усі питання Мінська могли обговорюватися в підгрупах Тимчасової контактної групи.

Щоб не існувало табу на жодну тему, в тому числі цю. Але це неформальне обговорення, обмін ідеями. Офіційний діалог розпочнеться тільки після виборів з легітимно обраними представниками (окремих регіонів Донецької та Луганської областей)", - стверджує співрозмовник у зовнішньополітичному відомстві.

Замість епілогу

Наразі складно сказати, чи матиме розвиток несподівана пропозиція Єврокомісії, яка пролунала двічі лише за декілька днів (спершу – в Києві під час візиту єврокомісара, вдруге – на закритій дискусії в ЄС).

Багато залежить від того, наскільки категоричною буде відмова української сторони від такого варіанта. Наразі всі без винятку співрозмовники "Європейської правди" свідчать, що виступають категорично проти перегляду мінських домовленостей, навіть "м’якого перегляду".

"Моє спілкування свідчить, що в ЄС часом хочуть хай як досягти виборів на Донбасі і мало замислюються над тим, як їх нині провести.

Вони хочуть імітації успіху у врегулюванні. Водночас у них немає відповіді на наші питання, чому вони не реагують на знищення Широкіно, Дебальцево, Углегорська.

Тривожно, бо ми так реально лишаємося сам на сам (з Росією).

Але наша позиція тверда: мінські угоди – це комплекс, і наразі жоден пункт Мінська не виконується", - підсумував один зі співрозмовників "Європейської правди", залучений до "мінського діалогу" з української сторони.

powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Сергій Сидоренко, Європейська правда

Посол України у Франції: Нормандський формат після 2017 року – примарна перспектива

"Вперше переважна частина французьких політиків почала сприймати Україну як самостійного гравця. Навіть українофоби зрозуміли, що Україна – це не Росія.... Зараз жодного оптимізму і ентузіазму щодо 2017 року в мене немає. Але якщо говорити про стратегічну перспективу, то він є..."

Якуб Логінов, "Порт Європа"

Як Україна гальмує відкриття пункту перетину кордону зі Словаччиною

Словаччина ще минулого року побудувала за свій кошт сучасну інфраструктуру для пропуску пішоходів і велосипедистів у міжнародному пункті пропуску "Ужгород – Вишнє Немецьке", однак термінал досі не запрацював через зволікання Києва...



Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків

РФ під тиском санкцій. Що приховує російська статистика

Тягар санкцій, гостра криза в регіонах і зростання бюджетних проблем – ось ті чинники, які мають скорочувати агресію РФ. Втім, перші ластівки економічних проблем дійдуть до російських силовиків лише за кілька років.

Громадські активісти України та Польщі

Спільна пам'ять повинна нас об'єднувати: заклик українських та польських неурядових організацій

Нам варто завжди пам’ятати, що емоційні чи кон’юнктурні дії політиків слугують лише нашим ворогам. Ми маємо довершити побудову солідарних і дружніх відносин, яку почали чверть століття тому, і бути прикладом злагоди у великому європейському домі.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter