Події в Донецьку, де в ніч на неділю через підпал повністю чи майже повністю згоріли чотири та були пошкоджені ще три броньованих автомобілі місії ОБСЄ, стали головною новиною дня для всіх причетних до врегулювання на Донбасі.

Офіційні коментарі пролунали того ж дня. Винних у підпалі засудили, здавалося б, усі – представники ОБСЄ, країн ЄС; в Україні із заявою виступили МЗС, президент, секретар РНБО.

Усі, крім... Росії. Ані на сайті, ані навіть в твіттері МЗС РФ наразі немає заяви з цього приводу.

Новий речник російського МЗС Марія Захарова в понеділок в інтерв’ю "Вестям" після свого призначення навіть не згадала про свіжі події в Донецьку.

Хоча  обговоренню іншої дотичної теми – міжнародного засудження катастрофи MH17  у 2014 році – в цьому ефірі присвятили майже 15 хвилин.

Та не будемо брати на озброєння техніку Кисєльова ("Совпадєніє? Не думаю").

Ясності немає. Спрощені моделі не завжди дозволяють прогнозувати логіку РФ, тож нині важко сказати, якою є реальна причина загострення на Донбасі. Лишається принаймні два варіанти.

1) Неузгоджені з Кремлем дії донецьких терористів, обурених останніми доповідями місії ОБСЄ.

2) Скоординована з Росією діяльність, мета якої – вичавити СММ ОБСЄ з території "ДНР" та ЛНР".

Внести ясність і обрати один з них, імовірно, дозволять події найближчих тижнів.

Та потрібно визнати – чимало ознак дозволяють вже зараз всерйоз замислюватися про другий, найгірший варіант.

Високі шанси, що Росія обрала жорстку, але не публічну протидію присутності ОБСЄ на Донбасі.

Цей варіант є небажаним для України. Він знищує сподівання на деескалацію ситуації на Донбасі. Та водночас – з тих самих причин – його могло схвалити російське керівництво.

Вже зараз в ДНР намагаються скористатися проблемами місії ОБСЄ. Німецький журналіст Джуліан Рьопске, що висвітлює події на Донбасі, вже звернув увагу на неймовірну пропаганду. В "ДНР" в понеділок заявили про загибель від обстрілів 28 цивільних, та не врахували, що в цей період ОБСЄ була у всіх точках зіткнень та нарахувала... нуль загиблих!

This is absolutely insane! The @OSCE_SMM was called in to all shelling incidents on occupied territory in August. They counted 0 deaths.

— Julian Röpcke (@JulianRoepcke) August 10, 2015

Зупинимося детальніше на обох сценаріях та їхніх можливих наслідках.

ОБСЄ нон грата

Спершу – про найгірший сценарій.

Те, що робота ОБСЄ на Донбасі давно не подобається росіянам та "республікам", не є секретом. На висновках СММ ґрунтуються претензії світу про те, що головними порушниками перемир’я на Донбасі є саме проросійські бойовики.

Наразі Росія поступово програє піар-боротьбу зі світом, і немає сумнівів, що в Москві хочуть змінити ситуацію, яка склалася. Для цього є два шляхи – генерувати позитивні новини про те, що РФ прагне до миру, або ж припинити потік негативних новин.

З позитивним сценарієм не складається – економіка Донбасу не "піднімається з колін" і шанси на її пожвавлення близькі до нуля; прогресу у виконанні мінських домовленостей немає і мало хто вірить, що він буде; щотижня з’являються нові докази участі росіян у вторгненні на Донбас.

Тобто у Європи та США стає все більше аргументів на користь продовження санкційного тиску.

Тому у Кремля лишається в розпорядженні тільки "негативний" сценарій.

Звідки надходять всі новини про порушення "Мінська"? Від ОБСЄ. То треба зробити так, щоб місія цієї організації припинила повідомляти про проблеми, або ж поїхала геть з "ЛНР" та "ДНР".

Але "вигнати" їх Росія має обережно – таким чином, щоби не нести за це відповідальність.

Тобто рішення про вихід з Донецька та Луганська СММ має ухвалити самостійно. А задача росіян та їхніх партнерів у "ДНР" та "ЛНР" за цією схемою – створити для моніторів ОБСЄ нестерпні умови, за яких у них не буде інших опцій, окрім як зупинити спостереження.

Саме це, схоже, відбувається зараз.

І навіть у самій місії, де завжди дуже обережно зважують усі публічні висловлювання, заявляють, що йдеться про спроби змусити їх замовкнути.

"Мабуть, є ті, хто бажає, щоб ОБСЄ припинила доповідати про те, що відбувається в Донецьку. Є дехто, хто вважає, що насильницький напад на цивільне населення і їхнє майно є виправданим засобом для досягнення цієї мети", - йдеться у заяві СММ ОБСЄ.

В організації також поклали "на тих, хто контролює ситуацію в Донецьку" відповідальність за захист майна та безпеки місії.

Московський слід?

Водночас лишається під питанням: чи можна стверджувати про причетність Москви чи навіть офіційного "керівництва" "ДНР" до тиску на ОБСЄ?

Наразі можемо говорити виключно про непрямі свідчення, серед яких – вже згадане мовчання Москви щодо підпалу автомобілів СММ.

Аргументом на користь того, що тиск спланований та скоординований, стали схожі мітинги протесту в Донецьку та Луганську.

Як відомо "ДНР" і "ЛНР" – структури роз’єднані і не надто дружні, спільним знаменником у них є лише зв’язок з Москвою. Втім, останніми днями – в Донецьку 6 серпня та в Луганську 9 серпня – поблизу місця розташування СММ відбулося два вуличних протести, учасники яких не йшли на спілкування з місією, але вимагали від неї змінити ставлення до подій на Донбасі.

Дипломати, з якими спілкувалася "Європейська правда" на умовах анонімності, розповідають, що монітори також все частіше стикаються з жорсткими діями бойовиків, працюючи на виїзді.

"Вже став стандартним сценарій: приїжджає місія в "небажане" місце, лунають постріли в повітря (не обов’язково зі стрілецької зброї, стріляти можуть з гармати) і монітори за інструкцією вимушені їхати звідти", - каже співрозмовник.

Та цей "інструмент" не можна використовувати надто масово. Адже всі випадки недопуску ОБСЄ, чи коли їм доводиться їхати з місця події, потрапляють до звітів місії і є свідченням проти бойовиків.

Саме тому, як визнають в ОБСЄ, в Донецьку є бажання, щоби місія замовкла взагалі.

Офіційно в СММ запевняють, що продовжують діяльність, як і раніше. Однак щоденні звіти місії свідчать, що представники ОБСЄ скоротили до мінімуму свої поїздки окупованою територією.

Просто факти: у звіті ОБСЄ за 6 серпня перераховано 7 епізодів, коли монітори стали свідками аномальних подій на території під контролем бойовиків або ж зіткнулися з недопуском у певні місцевості. В звіті за 7 серпня – вже 10 таких епізодів.

А от у неділю, попри посилення перестрілки в зоні АТО, звіт за вихідні виявився майже порожнім. Більшість даних – за суботу, або взагалі без дати. Неділею датовані лише два епізоди, обидва – в Луганській області.

Схоже, що після підпалу автомобілів представники СММ отримали вказівку не пересуватися навіть територією Донецька. Наскільки тривалим є це обмеження, стане зрозуміло з наступних звітів.

Версія друга: дії без відома Москви

Та повернемося до питання "замовника" підпалу автомобілів місії.

Українські дипломати, з якими спілкувалася "Європейська правда", не поспішають категорично говорити, що розвиток йде за московським сценарієм. Хоча перша версія справді є головною – так, у понеділок ввечері МЗС повідомив, що Клімкін в розмові з Лавровим "закликав Росію одуматися".

"Це (спалення машин ОБСЄ за вказівкою з Москви) дійсно можливо, але гарантії немає.

Річ у тім, що "чудіки" з "народних республік" не є стовідсотково контрольованими Кремлем.

Це не армія. Там справді багато самодіяльності, часом навіть всупереч бажанню Москви", - зазначив один зі співрозмовників.

"Не виключено, що це – помста "ДНР"/"ЛНР" за критичні речі, які були у звітах останнім часом, і ця помста – чи вона погоджена з Москвою, чи ні – не має на меті остаточно вичавити СММ ОБСЄ з Донбасу", - додав  інший.

Теза про помсту – небезпідставна, адже останнім часом звіти місії змушують нервувати і Москву, і "керівництво" бойовиків. Від початку серпня монітори ОБСЄ нарешті офіційно визнали те, що відомо світові вже понад рік.

1 серпня в доповіді СММ вперше пролунала інформація про те, що бойовики ведуть обстріл українських позицій з житлових кварталів Донецька (хоча в мережі ще від літа минулого року повно таких відеозаписів). А 7 серпня місія повідомила, що бачила на окупованих територіях осіб, які назвалися російськими військовими.

В цьому випадку, до слова, мовчання МЗС РФ з приводу спалення автомобілів ОБСЄ можна пояснити тим, що вони не знають, як реагувати на події, що сталися без їхнього відома.

Але невизначеність не триватиме довго.

Вже ближчим часом можуть відбутися консультації "нормандської четвірки" з приводу нового загострення на Донбасі – в ніч на вівторок Клімкін домовлявся про це з керівниками МЗС Франції та Німеччини.

І хоча ніхто не сподівається, що на такій зустрічі (якщо вона відбудеться) росіяни візьмуть на себе відповідальність за підпал автомобілів, за налаштованістю представників РФ має бути зрозуміло, чи готові вони зупинити нове загострення конфлікту.

В іншому випадку світові буде ясно, хто стоїть за подіями навколо місії ОБСЄ.

"Європейська правда" стежитиме за розвитком подій.