Затримка безвізового підірве довіру до ЄС – заява громадянського суспільства

Понеділок, 23 травня 2016, 13:42
Версія для друку Коментарі

"Європейська правда" вже писала про нові ризики для безвізового режиму для України.

Йдеться про ініціативу низки європейських країн ув’язати український безвізовий режим зі створенням загального механізму призупинення "безвізу" для всіх країн. Таке призупинення має діяти щодо всіх країн, що мають такий статус, та вводитися в дію у випадку появи значних міграційних ризиків. 

Однак дане рішення не має нічого спільного з Україною, яка виконала всі умови для отримання безвізового режиму та не створює міграційних ризиків для Євросоюзу. 

Зважаючи, що ця інформація стала публічною, провідні експертні центри України виступили зі спільною заявою на цю тему. 

This statement is also available in English.

* * * * *

Українське громадянське суспільство протягом останніх років доклало чимало зусиль задля проведення реформ, передбачених Планом дій візової лібералізації (ПДВЛ). Завершення виконання ПДВЛ офіційно підтверджене в комунікації Єврокомісії 2016/0125 (COD) і супровідних документах до неї, та громадянське суспільство і далі напружено працює над збереженням сталості розпочатих змін.

Ці реформи стали символом здатності країни до комплексних проєвропейских змін, включно з реформою у політично чутливому секторі боротьби з корупцією.

Тому ми із глибоким занепокоєнням та тривогою сприйняли звістку, що частина країн-членів ЄС висловилися за відтермінування візової лібералізації для громадян України,

підтримавши прив’язку цього рішення до схвалення механізму призупинення безвізового режиму.

Зокрема, після засідання Ради ЄС (Justice and Home Affairs) ЗМІ повідомили про публічну підтримку цієї ідеї главами МВС Бельгії, Франції, Німеччини.

Жодним чином не заперечуючи необхідність контролю з боку ЄС за міграційними потоками, ми, представники громадських організацій України проєвропейського спрямування, хочемо поінформувати вас про можливі наслідки для відносин Україна-ЄС в разі, якщо рішення про скасування віз буде відтерміноване.

Українське суспільство сприймає скасування віз як індикатор готовності ЄС до тісної співпраці з Україною. Впровадження безвізового режиму носить вкрай важливе символічне значення, яке є важливішим за його практичний ефект. Численні заяви українських та європейських посадовців про те, що візи технічно можуть бути скасовані вже влітку, підняло градус цих очікувань.

Тож затримка та будь-яке відтермінування рішення Ради ЄС про візову лібералізацію буде сприйняте в Україні як штучне затягування цього процесу.

Це невідворотно буде використане скептиками – як в Україні, так і за її межами – та призведе до радикального падіння довіри до ЄС в українському суспільстві.

Варто зазначити, що протягом останнього року скептики активно поширювали хибний наратив: "лицемірна Європа не дотримує своїх обіцянок і ніколи не надасть Україні безвізовий". Цей сценарій буде сприйнятий широким суспільством як доказ правоти цього твердження.

Вплив такого рішення ЄС на політичні кола буде ще значнішим.

Перспектива скасування віз була ключовим стимулом для проведення реформ, передбачених ПДВЛ. Лише після того, як депутати повірили у реальність візової лібералізації, парламент схвалив найбільш чутливі антикорупційні закони (такі як закон про спеціальну конфіскацію та про орган з повернення активів), а також антидискримінаційне законодавство у редакції, підтриманій ЄС.

Нині українська політична еліта та суспільство чекають на рішення Ради ЄС.

Будь-яка затримка підірве довіру українських політичних еліт до Євросоюзу як до партнера, що виконує взяті зобов’язання.

Це ускладнить, а подекуди зробить неможливим просування в парламенті найбільш чутливих реформ, що підтримуються ЄС.

Ми також висловлюємо побоювання, що політичні сили, не налаштовані на подальше зближення України з ЄС, використають суспільне обурення для реверсу окремих законодавчих змін, зокрема, в частині антидискримінації та протидії корупції.

Хочемо окремо наголосити, що пояснення про тимчасовий та технічний характер відтермінування навряд чи будуть сприйняті суспільством та політичними елітами України через вкрай високу чутливість питання візової лібералізації.

Ми підтримуємо наміри ЄС контролювати міграційні потоки та запровадити механізм призупинення безвізового режиму, але звертаємо увагу на те, що цей механізм буде поширюватися також на країни, для яких безвізовий режим набув чинності раніше. А отже, немає потреби його синхронізації із візовою лібералізацією. На сьогодні Україна, за даними ЕК, не несе міграційного ризику для ЄС.

Виходячи з наведеного,

закликаємо країни-члени ЄС якнайшвидше ухвалити рішення про візову лібералізацію для України та розраховуємо, що вже наприкінці літа 2016 року власники біометричних паспортів зможуть скористатися безвізовим режимом.

Ми також підтримуємо позицію Ради ЄС про створення постмоніторингового механізму для контролю сталості реформ, проведених в рамах ПДВЛ. Однак підкреслюємо, що створення даного механізму не може бути підставою для відтермінування візової лібералізації, адже в цьому разі його ефект може бути протилежним і ми можемо стикнутися із реверсом реформ ще до початку моніторингу.

Звернення підписали:

Реанімаційний пакет реформ,

ГО "Європа без бар'єрів", 

Transparency International Ukraine, 

Центр протидії корупції, 

ГО "Європейська правда",

Інститут Євроатлантичного співробітництва, 

Центр політичних студій та аналітики "Ейдос", 

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, 

Центр UA, 

Центр економічної стратегії, 

Інформаційна кампанія "Сильніші разом!", 

Інститут світової політики, 

ГО "Центр локального самоврядування", 

Центр демократії та верховенства права, 

ГО "Український науковий клуб", 

Український незалежний центр політичних досліджень

powered by lun.ua






Юрій Панченко, Європейська правда

Вікно можливостей для Києва: чи вдасться заморозити конфлікт із Польщею

Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?

Олександр Мішин, Центр дослідження Африки

Так йдуть диктатори: примара військового перевороту в Зімбабве

Політична боротьба у Зімбабве загострилася на тлі погіршення стану здоров’я президента Роберта Мугабе. Ймовірною причиною заколоту стало бажання 93-річного диктатора передати владу в руки своєї дружини Грейс.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter